Нещодавно один із наймолодших бійців-добровольців батальйону «Січ» відвідав домівку в Ужгороді. Зараз із запаленням легень юнак лежить у шпиталі.
Ігор має позитивний позивний – «Бублик». Йому всього 19 років, а він вже воює. Журналісти «Голосу Карпат» поспілкувались із молодим захисником.
– Привіт, скажи, коли ти потрапив до батальйону? Як вас готували до бойових дій?
– У червні приїхав до Києва, коли батальйон лише тільки формувався. Пройшов медкомісію, коротеньку співбесіду і мене записали в лави батальйону, де ми пройшли підготовку за два з гаком місяці. Готували нас досвідчені інструктори, що служили в різних підрозділах МВС. Так як батальйон підпорядковується саме їм. Бойові навчання, нічні марш-кидки, чесно, навчання було складне та важке.
– А чому тобі не сиділось дома? Що сказали батьки? Як тобі нова «сім’я»?
– Пішов у «Січ» з націоналістичних поглядів, так як знав, що в даний момент твориться моє майбутнє і таких як я. Тим більше для мене велика гордість стати на захист своєї країни. В самому батальйоні зібралися люди з великої букви, які готові захищати свою країну і відстоювати її ідеали. Люди приїхали з різних областей України заради однієї мети. І ти наповнюєшся гордістю за те що в Україні є ще гідні люди. Готовий йти до кінця тобто до перемоги. Однозначно батьки мене підтримують у цій справі та чекають здорового дома.
– Батальйон підготовлений до зими? Які умови?
– Зараз наш батальйон дислокується в різних населених пунктах поблизу Донецька. Нам активно допомагають волонтери, колишні нардепи та люди. Ми майже повністю були готові зустріти ті тріскучі морози на Донбасі, тому не буду жалітись.
– Маємо надію, що війна скоро завершиться. Скажи, що плануєш робити після повернення додому?
– Після повернення думаю подати документи до університету і продовжити навчання. Українець повинен бути освіченим.