Лише впродовж останнього року регіон сколихнули кілька сумних новин про загибель краян за кордоном, які подались туди задля пошуку роботи або ж кращого життя.
З відкриттям безвізу декілька років тому, збільшилась кількість жителів України, в основному із західних областей, які подались на заробітки до європейських країн. А разом з цим, зросло й число трагічних випадків з українцями за кордоном.
В більшості випадків, робота в Європі мало чим відрізняється від аналогічної в Україні – те ж саме будівництво чи робота на заводі, схожі умови праці й на фермах та в сфері обслуговування (покоївки, медсестри і тд.).
Головною різницею можна вважати хіба що страхування здоров’я (за умови офіційного працевлаштування), яке в нашій державі ще не настільки поширене в певних сферах.
Прикметно, що саме життя внаслідок виникнення нещасних випадків або ж травмувань іноді й рятує вищезгадана “медична страховка”. Адже коли заробітчанин влаштувався на роботу неофіційно, на власний страх і ризик, то в Європі мало гарантій на якісну й кваліфіковану допомогу без фінансового забезпечення.
Серед низки прикрих ситуацій з громадянами України, які подались працювати за кордон, можна виділити певну градацію у нещасних або ж трагічних випадках за видом зайнятості чи місцем події.
Спробуємо розповісти про декілька основних.
В першу чергу до них відносяться інциденти на виробництві або ж будівельних роботах чи в сільському господарстві власне за кордоном.
Прикладом може слугувати випадок із молодим закарпатським заробітчанином, який з групою краян постраждав на будівництві у Чехії. Саме минулого літа, у 2018 році, нелегально працевлаштовані працівники з Хустського та Виноградівського районів Закарпаття, опинились під завалами будівлі в Празі, в якій вони виконували ремонтні роботи на замовлення чеської будівельної фірми Metrostav.
Серед травмованих були два жителі Хустщини та один із Виноградова. Молодий житель Виноградова вперше поїхав на заробітки. Саме його стан є найважчим – у чоловіка серйозна травма хребта.
Як стало відомо Голосу Карпат, закарпатці працювали в Чехії на польських візах – себто напівлегально. Решту робочих з бригади було депортовано.
Ще один трагічний інцидент стався в Польщі – там у червні 2019 року загинув наш заробітчанин, а двоє українців зазнали травмувань. Відомо, що на будівництві, де працювали люди, впала стіна.
Нещасний випадок стався і з жителем Берегівщини в Угорщині – чоловіка буквально перемололо обладнанням трактора, на якому він скошував траву.
До причин, котрі призводять до загибелі заробітчан на будівництві, можна віднести:
– Власна необачність та легковажність при виконанні робіт;
– Недотримання норм техніки безпеки та недостатня кваліфікованість на певних видах робіт, куди залучають працівників;
-Загальна перевтома. Заробітчани воліють працювати не менше 12 годин на добу разом із вихідними, аби привезти додому якомога більше грошей за короткий період часу;
-Обставини непереборної сили, які не залежать від людини.
Роботодавці зацікавлені в легальних працівниках
Так, люди нерідко зазнають травмувань або ж стають жертвами насильства. При цьому роботодавці не надто переймаються наданням допомоги: вони бояться штрафів та покарання за нелегалів.
Разом з цим варто відзначити й такий прикрий момент, що часто рідні померлих за кордоном українців не мають достатньо коштів аби навіть доставити тіла на батьківщину. Гроші на це збирають небайдужі, а небіжчиків здебільшого привозять додому волонтери.
Наступним значним пластом серед усіх трагічних історій із нашими співвітчизниками можна вважати загибель і каліцтво у дорожньо-транспортних пригодах.
Не секрет, що левова частка заробітчан добираються на роботу або ж додому на пасажирських мікроавтобусах приватних перевізників чи на авто. Рідше – на автобусах та потягах, ще менша кількість трудівників користуються послугами авіакомпаній.
Саме “дорога” є однією із найсумніших сторінок українських заробітчан, адже після важкої праці, витраченого часу та сил, довгоочікувана радість повернення додому, до рідних, перетворюється на горе в сім’ях. І справа не тільки в тривалості поїздки та проблемах, з якими стикаються на кордонах наші земляки. Велика кількість негативних обставин – несправне авто, перевищення швидкості та поганий стан дороги призводять до людської смерті.
Так, у березні 2019 року заробітчанка із Закарпаття загинула в трагічній ДТП на трасі Київ-Чоп.
Схожа аварія сталася й восени минулого року – молоді закарпатці, які поверталися з Чехії додому, загинули в моторошному зіткненні “бусика” та вантажівки. Тоді “Мерседес”, в якому їхало п’ятеро закарпатців, зіткнувся з вантажівкою біля міста Тржінец близько 4 години ранку. Після зіткнення, мікроавтобус перекинувся на дах. Четверо заробітчан померли майже одразу, згодом у лікарні відійшла на той світ і п’ята жертва аварії.
Серед основних аспектів ДТП із заробітчанами можна окремо виділити наступні:
– Водії сильно перевищують швидкість, аби якомога швидше дістатись додому;
– Коли керманичі вже їдуть на території України – дозволяють собі порушувати правила на дорогах, адже в нашій державі покарання за порушення не такі суворі, як за кордоном;
– Частим явищем є і перевтома водіїв, котрі проводять за кермом більше дозволеного часу, недостатньо відпочиваючи між рейсами з метою заробити більше на перевезеннях;
– Незадовільний технічний стан транспортних засобів.
Насамкінець в сумній статистиці варто наголосити й на тому, що українці за кордоном часто помирають і внаслідок побутових конфліктів або ж особистих переживань.
Розлука з рідними на довгий час, почуття самотності в чужій країні та мовному середовищі призводять до великого числа самогубств заробітчан.
Також відзначимо й сімейні або ж “дружні” конфлікти, котрі стаються в групах українських заробітчан за кордоном. До прикладу, цьогоріч всю Україну вразила шокуюча звістка про те, що у США чоловік спочатку знущався над 23-річною львів’янкою, а потім її вбив. Також повідомлялось, що напередодні в річці у Німеччині виявили тіло українки, яка працювала в парку розваг. У вбивстві підозрюють її бойфренда, який наразі заарештований.
Що ж робити родичам постраждалих чи загиблих заробітчан?
Насамперед потрібно звернутись у МЗС України. Там є спеціальний відділ із допомоги громадянам, які потрапили в надзвичайну ситуацію.
Окрім цього, можна попросити допомогти представників благодійних, релігійних чи “заробітчанських” спільнот. Чимало тематичних товариств, як от спільнота “Українці в Будапешті” в Фейсбуці, функціонують в мережі, й через них кожен, хто потребує допомоги, може отримати контакти потрібних осіб.
В разі, коли офіційні питання та проблеми вже вирішить Міністерство зовнішніх справ, то волонтери можуть допомогти в перевезенні травмованої людини або ж тіла загиблої особи назад в Україну.