«Квартира буде ваша, залишається лише виселити з неї нинішнього жильця – хлопця-сироту».
Саме з такою пропозицією звернулись до військовослужбовця, який вже тридцять років очікує на своє власне житло. Чоловік обурений, каже, не розуміє, чому для отримання свого законного житла повинен відбирати його у когось іншого.
Вже більш ніж 10 років Микола Маліков знаходиться на першому місці в черзі на власне помешкання. Двадцять років військового стажу, два повні роки війни в Афганістані та численні військові відзнаки не допомагають у відновленні справедливості.
Встав у чергу на квартиру ще в 91 році, розповідає він, і ось вже майже тридцять років вимушений з жінкою жити на орендованих помешканнях, хоча по закону має право на власні метри квадратні.
Та й в 2014 році, коли їм нарешті запропонували квартиру, не обійшлось без казусів – в квартири вже був власник, хлопець-сирота. Сім’я Малікових не розуміє, чому для отримання свого законного житла вони повинні когось знедолити? Оббігали всі інстанції, до міської ради зверталися неодноразово, та відповідь коротка – квартир нема і не буде.
Голова спілки ветеранів Афганістану Василь Сувирда каже, що поки що сподіватись на швидке отримання квартири не варто – субвенції «афганцям» виділяють з бюджету лише за наявності в них І чи ІІ ступені інвалідності. Прості учасники бойових дій під виплати поки що не підпадають.
В пошуках справедливості сім’я Малікових вже багато років звертаєтьсядо різних чиновників і здаватися не збираються. Кажуть, що рано чи пізно, але отримають омріяне житло.