Вони поступаються продуктивністю рівнинним, але пропонують споживачеві екологічно чистий продукт, адже навколо – жодного шкідливого виробництва.
Окрім продажу продуктів бджільництва, тут можна розвивати цілі галузі апітерапії. Серед найбільш перспективних є апітоксинотерапія та сон на вуликах.
Василь Сойма займається бджільництвом вже 31 рік поспіль. Карпатська бджола рахівського типу, з якою працює пасічник, має свої особливості. Цінують її за працьовитість та витривалість далеко за межами Рахівщини. Мед, зібраний у горах, є гарантією того, що споживач отримає справді корисний для здоров’я продукт.
Серед основних проблем, які озвучують власники пасік, є поява на ринку значної кількості продуктів, які продаються під брендом меду, але ніякого стосунку до нього не мають.
Туризм є одним із важливих факторів розвитку бджільництва на Рахівщині. В цьому напрямі є хороші перспективи.