Формування спроможної мережі навчальних закладів та якісна освіта – мета реформування освітньої галузі.
Нова Українська Школа вже другий рік як запроваджена у школах. Покоління дітей навчається за новою програмою, вже є перші враження – як позитивні, так і негативні. Крім того, у рамках децентралізації влади змінюються підходи до організації та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, фінансування тощо. Про готовність шкіл краю до нового навчального року, переваги, проблеми та перспективи реалізації освітньої реформи у Закарпатті – далі в сюжеті.
Зібрати шкільне приладдя, одягти, взути, медичну довідку виходити – клопоту батькам школярів на передодні нового навчального року додалося! Та й морально треба налаштуватися.
16277 учнів, з них 1770 – першокласники, сядуть за парти в 554 класах Ужгородських шкіл у новому навчальному році. Це на 409 школярів більше, ніж минулоріч.
З 2 вересня на дітлахів чекають зміни. Так, шкільна форма вже не обов’язкова в гардеробі школярів. Можна носити вільний одяг. Учні 1-4 класів мають іти в школу та додому у світловідбиваючих жилетах. Наразі розробляється механізм реалізації цього нововведення.
27 закладів загальної середньої освіти, 24 заклади дошкільної освіти, три професійно-технічні заклади та єдиний ліцензований приватний заклад середньої загальної освіти «Гірчичне зерно» у мікрорайоні Боздош – у 2019-2020 році в Ужгороді працюватиме 55 закладів освіти. Таку мережу затвердили на засіданні виконкому Ужгородської міськради 30 серпня.
Понад 164 тисячі закарпатських школярів розпочнуть навчання з понеділка у 663 закладах загальної середньої освіти краю. Минулого року за новою системою у Закарпатті навчалося понад 18 з половиною тисяч першачків, цьогоріч у перший клас піде майже 17 тисяч 800 учнів.
За програмою Нової українською школи навчатимуть учнів початкової ланки понад тисяча спеціально підготовлених педагогів.
Про реалізацію децентралізаційної реформи у освітніх закладах розповіла представник Перечинської ОТГ. Зупинилися й на проблемних питаннях. Зокрема, з 2016 року в освітню субвенцію не входить фінансування працівників технічного персоналу закладів освіти та енергоносіїв.
Що стосується фінансування – кошти освітньої субвенції цього року спрямували вже безпосередньо на місцеві органи управління освіти. Приділили увагу й перспективам. Адже, якщо інші регіони вже на ІІ етапі децентралізаційої реформи, то Закарпаття поки що на першому. Проте фахівці вважають, що процес пришвидшиться, адже перспективний план вже підписаний, і незабаром зміни торкнуться районних органів влади.
Нові стандарти освіти повинні бути прив’язані до потреб освітнього простору та, власне, потреб дітей. І не втратити, а навпаки – зберегти переваги освіти до реформування, та не допустити реалізацію невдалих проектів сучасної. До прикладу, об’єднаня всіх природничих наук в один предмет. А от профілізація у старших класах – сьогодні на часі!
Кожна громада повинна розробити стратегію майбутнього освітнього простору відповідно до стратегії розвитку ОТГ. Є вже й першопрохідці у цьому напрямку.
Шлях реформування – завжди тернистий, і у освітній галузі зокрема. Проте зміни неминучі, головне, щоб у результаті споживач отримав якісні освітні послуги та можливість розвитку здібностей і особистості.