Точно відповісти, коли їх утилізують, ніхто не може.
Про “кладовище євроблях” в прикордонних селах Угорщини та у словацькому селі Убля неодноразово писали закарпатські видання.
Річ у тім, що власники євроблях стали масово залишати їх в прикордонних селах Європи, кидаючи автівку напризволяще, де їх розбирають на запчастини спритні крадії, або продають за копійки.
Однак і в Україні є своє “кладовище” автомобілів. Перетинаючи кордон з Румунією в Чернівецькій області, журналіст побачив велику парковку з автомобілями, до яких нікому немає діла.
Спущені шини, відкручені номерні знаки, іржаві капоти – таку картину бачиш коли чекаєш на кордоні. Що це та чому вони тут? Місцеві сказали, що всі вони потраплять під прес. Тобто їх утилізують.
Як виявилось, це не покинуті євробляхи. Це конфісковані автомобілі (майже всі вони на іноземній реєстрації). Їх забрали за порушення митного порядку, контрабанду та інше. За рішенням суду ці авто можуть повернути власнику, або продати, – пише ua-reporter.
За законом виконавча служба такі автомобілі повинна 3 рази виставляти на аукціон, а в разі, якщо їх ніхто не забажає придбати, автомобіль можуть передати в користування благодійним громадським організаціям та фондам, або утилізують. На практиці ж виходить так, що утилізувати автівки ніде, вони не продаються, і фондам через іноземну реєстрацію їх не передають. Тому тони металобрухту на роки застрягли на стоянках.
Як розповів колишній працівник прикордонної служби України, на Закарпатті теж є сотні таких автомобілів. Але на кордоні для них немає місця, тому їх одразу відвозять на спеціальний штрафмайданчик, де вони і залишаються на невизначений термін.
Мало хто знає, що один з таких майданчиків розташований поблизу ринку Краснодонців в Ужгороді. Потрапити туди проста людина не може. Хороші авто зазвичай «розбирають» свої. Залишаються тільки нікому не потрібні старі автівки з європейською реєстрацією.
Точно відповісти, коли їх утилізують, ніхто не може. Тому вони й далі приречені ржавіти на автомобільних цвинтарях.
