За характером роботи в парламенті тиждень, що минув, суттєво відрізняється від попереднього.
Більше було обговорень, фахових дискусій, в яких брали участь представники усіх фракцій і груп. Усе завдяки тому, що після роботи в комітетах стало можливим розглядати законопроєкти у другому читанні. Це вже зовсім інший рівень розмови, адже матеріал різнобічно відпрацьований і залишається тільки розібратися остаточно із спірними моментами.
Так, було ухвалено лише 12 законів в цілому, з них три у першому читанні. На листопад вирішено підготувати і провести парламентські слухання щодо пріоритетів екологічної політики та безпеки діяльності журналістів в Україні, а також ратифіковано Протоколи про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу, підписаних між нашою державою та Швейцарією і Туреччиною.
Відзначу, що почався сесійний тиждень з розгляду проєкту Постанови про скасування рішення Верховної Ради від 10.09.19 щодо прийнятого закону про імпічмент Президента України, яку подали не згідні з цим рішенням представники опозиції. Однак, ця спроба була невдалою, проєкт постанови набрав недостатню кількість голосів – 101. Проте, є понад сотня невдоволених парламентарів, претензії яких, в основному, зводилися до порушень регламенту під час розгляду і прийняття названого закону. Це, на мою думку, повчальний момент для моно більшості. Необхідно бути толерантними, вислуховувати різні думки, не відкидаючи слушні пропозиції, з якого боку вони б не надходили.
Серед прийнятих минулого пленарного тижня законів відзначу такі: внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (№1025), закони щодо першочергових заходів з реформи органів прокуратури (№1032), зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (№1076), а також закон щодо перезавантаження влади (№1066), який стосується багатьох аспектів організації роботи понад двохсоттисячної армії державних службовців тощо.
Законопроєкт щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (№1009), який розглядався у другому читанні та мав 153 поправки і пропозиції після першого, у підсумку не набрав для прийняття в цілому необхідної кількості голосів і був спрямований для підготовки на повторне читання. Родзинка цього документа в тому, що правоохоронні органи, окрім СБУ, зокрема, НАБУ та ДБР отримають право в ході негласних слідчих розшукових дій самостійно проводити так звані «прослушки».
Протягом засідань також відбулося два голосування щодо кадрових питань. Дмитра Сенниченка було призначено головою Фонду державного майна України, а В’ячеслава Штучного – керівником Апарату Верховної Ради України. Головною ж подією, на яку з нетерпінням чекали і в парламенті, і в різних фахових і не дуже аудиторіях (оскільки це було ще у неділю анонсовано) стало представлення проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2020 рік.
У п’ятницю, 20 вересня, після ранішнього оголошення депутатських запитів до міністерств, відомств та інших установ, слово для виступу надали Міністрові фінансів України Оксані Маркаровій, яка представила внесений Урядом, до речі, вчасно, проєкт головного фінансового документа країни.
Доповідачем цей документ охарактеризований як такий, що забезпечує ефективне витрачання коштів платників податків, в першу чергу, і який дозволяє забезпечити подальше економічне зростання і навіть максимально його прискорити. Що ж, чекати інших слів від міністра було б дивним. Попереду ще багато днів обговорень цього документа, адже робота над бюджетом держави тільки-тільки розпочинається, і до першого читання, приблизно через місяць, його із задоволенням розкладуть на всіх рівнях, як кажуть, на молекули. В остаточному кінцевому вигляді, звичайно, документ буде суттєво змінено, як це бувало практично завжди.
Назву декілька параметрів на даний час. Доходи бюджету на 79 мільярдів перевищили 1 трильйон гривень. Майже третину бюджету буде вимушено спрямовано на обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу. На оборону прогнозується спрямувати 245 млрд. грн., або 5,4% ВВП. Зростають видатки на освіту, охорону здоров’я, фінансування дорожнього фонду тощо. У межах законодавства на рівні 1% ВВП буде сформований Державний фонд регіонального розвитку – 9,5 млрд. грн., з якого надходять кошти на розвиток територій понад місцеві бюджети. Словом, приступаємо до детального вивчення документа та сподіваємося, що наша область також отримає в ньому належну частку для вирішення нагальних проблем, яких в нас, на жаль, ще дуже багато.
Поточний тиждень працюємо в округах, а вже на початку жовтня Рада збереться на пленарні засідання.
Валерій Лунченко, народний депутат України
ФОТО – Андрій Якобчук