З 15 по 18 жовтня тривала робота парламенту у пленарному порядку, і за цей час також вдалося розглянути і ухвалити важливі для країни рішення. Однак, скажу, що їх кількість не була такою значною, як у попередній період.
Забігаючи наперед, передам слова спікера парламенту, озвучені на ранковому засіданні 17 жовтня. Зазначалося, що почався 50-й день роботи Верховної Ради України 9-го скликання, і за час, що минув, було розглянуто 209 законопроєктів, прийнято в цілому 56 законів, і він сподівається на таку ж швидку і якісну роботу у подальшому.
Щодо темпу роботи, дійсно, це майже безпрецедентний показник. Не пам’ятаю подібного за такий відносно короткий відрізок часу у минулих каденціях. А от щодо якості, оцінку ухвалених законів слід надавати трохи згодом, коли вже вони реально запрацюють, і ми зможемо говорити про їх реальний вплив на соціально-економічні процеси функціонування держави, на зміни умов життя наших людей. Хочеться підкреслити – на позитивні вплив і умови, тобто, на те, чого щоразу очікують громадяни, обираючи нову Раду та слухаючи передвиборчі обіцянки претендентів на роль “слуги народу”.
Почався пленарний тиждень, якщо пропустити традиційні за регламентом ранкові виступи представників фракцій і груп та деякі необхідні технічні питання, з розгляду у другому читанні законопроєкту про зміни у чинному законодавстві щодо діяльності органів суддівського врядування №1008. Якщо коротко, то у документі йдеться про регулювання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а такою собі “родзинкою” є скорочення складу Верховного Суду з 200 до 100 осіб.
Саме ця новація викликала особливе збурення опонентів. Вони у своїх міркуваннях доходили до висновку про намагання влади через подібні рішення опосередковано встановити контроль над судовою гілкою влади шляхом персональної заміни діючих тепер «верховних» суддів на нові кандидатури.
Процедура розгляду цього законопроєкту, до тексту якого від депутатів надійшло 300 поправок і пропозицій, тривало аж до середини наступного дня. Прийнятий він був 236 голосами, з яких 219 належать фракції «Слуга народу» та 17 – позафракційним депутатам. Інші політики не підтримали закону, вочевидь, вважаючи його неприйнятним для суспільства.
Що ж, почекаємо реакції глави держави, адже тепер доля багатьох дуже високооплачуваних чинів залежить від його підпису. А чи зміни і перерозподіл повноважень сприятимуть судочинству в державі? Чи розвантажить завалений нерозглянутими справами на десятки років наперед вищий рівень судової системи в державі прийнятий щойно закон? Відповіді ми отримаємо лише за рік-два, а то й пізніше.
До речі, у середу 16 жовтня прийнято ще один знаковий закон, а саме №1035-2. Ним внесено зміни до Закону України «Про статус народного депутата» та до Регламенту Верховної Ради, згідно з якими, щодо не дисциплінованих народних обранців припинятиметься відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень.
Мається на увазі – за пропуск без поважних причин пленарних засідань або засідань комітетів ради. На розгляд документа у другому читанні знадобилося лише пів години, та й підтримка в нього виявилася більш потужною – 265 голосів, як кажуть, і від більшості, і від меншості. Тільки «Європейська солідарність» одностайно виступила проти зміцнення дисципліни у такому трактуванні авторів закону: нуль голосів “за”. Впевнений, виборцям сподобається такий підхід, адже обирали людей для роботи, а не для балачок.
Не можу не відзначити як знаковий і ще один закон №1010, прийнятий вже наступного дня теж у другому читанні. Ним внесено зміни до діючого закону «Про запобігання корупції». Так ось, у цьому законі головне – це визначення так званих викривачів корупції, як вони можуть діяти, як їх будуть захищати і яка може бути винагорода за знешкодженого корупціонера і повернуті державі кошти від протиправного збагачення.
Очевидно, що автори документа використали досвід у цьому питанні розвинутих країн Європи, США тощо. Однак, у виступах опоненти часто використовували дуже відомі у нашому минулому слова «стукач», анонімник, застерігаючи від цунамі наклепів на чесних громадян, що може бути породжене цим законом.
Заспокоює, що винагорода викривачу корупції можлива, якщо відбудеться судовий вирок щодо злочинів на суму близько 10 мільйонів гривень і вище. До того ж, вона має обмеження щодо розміру. Тобто, новим видом бізнесу для людей подібне заняття не стане. А щодо навали повідомлень, подивимося. Скарг і заяв від громадян і зараз надходить до влади чимало, якщо трошки зміниться тематика і поваляться потужні корупціонери, яких досі не помітили, то це, вважаю, добре явище.
Протягом тижня був прийнятий ряд інших вкрай потрібних законів, зокрема, стосовно запровадження електронної системи отримання адміністративних послуг у сфері будівництва №1081, щодо управління безпекою автомобільних доріг №1061, стосовно верифікації та моніторингу державних виплат №1231, щодо посилення кримінальної відповідальності за закупівлю з бюджету завідомо неякісних лікарських засобів №1152-1 тощо.
Кульмінаційною ж вийшла п’ятниця. По-перше, тим, що після досить тривалого часу відбулася година Уряду. Як і обіцялося критикам відсутності діалогу з урядовцями, він відновився після завершення термінової роботи з підготовки програми і бюджету на наступний рік. Дискусія цього разу торкалася тем врегулювання конфлікту на сході України та тарифної політики, її стану та перспектив.
По-друге, відбувся розгляд у першому читанні проєкту закону «Про державний бюджет України на 2020 рік». Після представлення бюджету у вересні Комітет з бюджетної політики завершив розгляд поправок і пропозицій народних депутатів і фракцій парламенту, яких надійшло 2176 із запитом коштів. Як прозвучало у доповіді керівництва комітету, налічили суму в 1,9 трильйонів гривень, а це майже ще один річний бюджет.
Розгляд відбувся по повній процедурі, що уже теж стало рідкісним явищем для парламенту. У підсумку, документ відправлений на підготовку до другого читання, яке передбачається на початку листопада. До цього часу Уряд проведе уточнення макроекономічних і соціальних показників розвитку із врахуванням нової звітної бази та ряду прийнятих законів, спрямованих на отримання додаткових бюджетних надходжень. Врахують пропозиції депутатів, опрацьовані і узагальнені бюджетним комітетом, і на затвердження в раду винесено максимально реальний та збалансований бюджет. Такою бачимо картину в ідеалі, але подивимося на виконання обіцянок, чекати не довго.
Наступний тиждень працюємо на округах. До зустрічі.
Валерій Лунченко, народний депутат України
кнопкодав
Приймаються дуже важливі закони, справді вони є необхідні, але щось тяжко віриться що Україна стане правовою державою, тому що моральний рівень: суддів, прокурорів, поліції, і інших правових структур, – нижче плінтуса, бо на жаль завжди спрацьовує український менталітет. Добробут громадян, рівні права, справедливі суди, -основний показник успіху влади, якими б гарними не були їхні лозунги, мотиви, чи цілі, все ніщо, якщо люди встаючи ранком – думають якби вижити, чи прожити цей день. Дай Боже Україні вирватися з цього прочного кола(корупції, беззаконня, аморального життя). Хай Бог дасть почуття відповідальності перед Ним, і людьми – кожному представнику влади, всіх рівнів, хай дасть мудрості, гідності, послужити своєму народу і Божим цілям.
Я так і не зрозуміла—позитивно, чи негативно маємо налаштовуватись? А щодо зменшення суддів у мене неоднозначне ставлення, – Шановні судді, приходьте на роботу вчасно і працюйте! Бо коли промоніториш інтернет, здається, що вони тільки по форумах та відпочинках їздять. Тож справа не в кількості а в якості. А то їхні зарплати їм дозволяють не працювати, а насолоджуватися життям. Тож працюйте, шановні, працюйте.