Цензор.нет продовжує знайомити читачів із новообраними депутатами. До вашої уваги інтерв’ю з 34-річним Ігорем Кривошеєвим. У Верховну Раду пройшов за партійними списками “Слуги народу” (№ 37).
Під час президентських виборів-2019 очолював “Команду Зеленського” у Закарпатській області. Був довіреною особою Володимира Зеленського у виборчому окрузі № 68 (Закарпаття).
Має загальну середню освіту (виш не закінчив). Екс-гравець КВК. Останні 14 років працював тамадою та займався підприємницькою діяльністю у сфері організації весільних свят. Ставши нардепом, у помічники собі взяв колегу-тамаду та екс-продавця шашлику на ужгородських фестивалях.
На бесіду із “Цензором” Ігор Кривошеєв погодився за умови, що “інтерв’ю буде подаватися суцільно, без нарізок”. Відтак даємо дослівне розшифрування відповідей, зберігаючи розмовний стиль співрозмовника.
-Завдяки статусу народного депутата Ви тепер чи не найвідоміший в Україні тамада. Логічно припустити, що попит на Ваші послуги буде. Кому і за яких умов погодились би провести весілля?
-Не знаю… Напевно, це може бути щось на кшталт дуже близьких друзів і в дуже камерному форматі. Насправді я завжди полюбляв камерні весілля (до 20 осіб)… Це зрозумілий об’єм особистостей і зрозуміло, як вони будуть відпочивати.
-Ваша агенція з організації весільних урочистостей є однією з топових на Закарпатті, а весілля у Ваших краях гуляють по-багатому – це традиція. Чи відмовитесь від такого прибуткового бізнесу?
-Вже відмовився. Взагалі давно не маю великого обороту: за останні 5 років проводив 3-5 весіль на рік. Я вже, можна сказати, “свадебный генерал”… Треба розуміти, що це за бізнес. Займаюся обслуговуванням тамадів. Тобто я масштабував проведення весіль: з’являлося багато молодих ведучих, і їм потрібна була технічна допомога. Відповідно, я почав заробляти на оренді техніки. Потім це все диверсифікувалося у виробництво контенту: це те, що показують на екранах під час вечірок. Анімації, різні відео… Більшість дизайнів створював сам.
-Кому передали бізнес? Звична практика серед народних обранців – переписати на когось із близьких.
-Я ж кажу: закрив фізичну особу підприємця. Хтось інший займеться. Не з родинного кола, звісно. Просто в моїй родині немає людей, які професійно володіють Adobe Premiere (комп’ютерна програма, яка дозволяє виконувати нелінійний відеомонтаж. – Авт.) і так далі. А це ключовий момент у цій індустрії.
-Розкажіть, як Ви стали тамадою.
-Це була якась фінансова інтерпретація мого хобі. Я ж займався гумором, а прожити студенту на стипендію було, напевно, важко, а стипендія в мене була не підвищена. Я був середньостатистичним студентом і потреби в мене були теж середньостатистичні. Тоді робіт у мене було багато: працював адміністратором в інтернет-клубі, верстальником в газеті “Закарпатські оголошення”, чайним консультантом у супермаркетах. До речі, це була класна робота: пряме спілкування з людьми на різні теми, коротенько розказуєш про бренд, не має завдання продати максимальну кількість товару… Цікаво і пізнавально. Це були перші кроки до розуміння, як влаштована країна.
Професійно займатися гумором я почав, навчаюсь у школі – 9, 10 і 11 клас. Їздив на загальноукраїнські змагання, проводив комерційні вечірки… Крутився у компанії старших хлопців, вони мене задіяли спочатку на вечірках, а потім у якості асистента на весіллях. Це справді цікаво.
-На весіллях трапляються бійки – точнісінько, як у Верховній Раді України. Як зазвичай поводитеся під час масових фізичних сутичок?
-У мене шалений досвід вирішення конфліктних ситуацій без бійки… Не пам’ятаю жодної реальної бійки.
-Частина депутатів “Слуги Народу” є Вашими колегами – шоуменами та КВК-цями. Як це вплине на дебати у ВР?
-Мені здається, якраз буде менше бійок.
-І більше жартів?
-Та чому жартів? Я ж кажу: у нас є великий досвід вирішення конфліктних ситуацій. Люди з КВК вміють добре підбирати слова. А у Верховній Раді саме цим потрібно оперувати.
-Коли стало відомо, що Ви потрапили у прохідну частину списку партії “Слуга Народу”, Ваші земляки-закарпатці гостро відреагували у соцмережах. Їх обурив той факт, що народний депутат не має вищої освіти. Навіть технікуму, пишуть, не закінчив. І ніби Вас вигнали із вишу за прогули – ще на першому курсі.
-Я б казав, що це маніпуляція і не відповідає дійсності. На місцях було сприйнято дуже добре. Була певна бот-атака, наші медійники це відслідкували.
-Насправді мене не вигнали за прогули і не з першого курсу. До третього курсу я навчився на факультеті прикладної математики Ужгородського національного університету. А пішов з вишу сам – через конфлікт із деканом: мені не подобалося, як відбувається навчання, часто порушував гострі питання. Наприклад, чому люди, які йдуть на червоний диплом, не володіють англійською мовою, а отримують “відмінно”? Плюс на той момент у мене активно розпочиналася власна підприємницька діяльність, і я вирішив, що ці теревені “із владою” мені не цікаві, тому пішов своїм шляхом.
-Я прочитала обговорення у групі “Ужгород” у Фейсбуці щодо Вас у ролі нардепа. Коментарів кілька сотень, і, як на мене, їх писали реальні користувачі. На атаку ботів, як Ви це назвали, ніби не схоже.
-Ну, це дуже цікава група у Фейсбуці (іронічно посміюється. – Авт.). Це була яскраво викривлена брехня: нардеп, якого вигнали з вишу. О, скандал! Це стандартний прийом, щоб розкрутити якийсь меседж.
-До речі, як Ви навчалися в університеті: які оцінки стоять у заліківці?
-Ну, різні. Було і “відмінно”, і “добре”, і “задовільно”… Якщо Вас цікавить юридичний момент, як відбувалося моє відрахування, – було подання декана до ректорату за нездачу певного іспиту. Мені просто не дали права на перездачу.
-Під час президентських виборів – 2019 Ви були довіреною особою Володимира Зеленського на Закарпатті. Як і коли стали близькою до чинного Президента людиною?
-Це питання знайомства. Ми познайомилися під час роботи над проектом “Ліга cміху”, потім продовжили співпрацю у “Чисто News” і, відповідно, коло спілкування було дуже спільне. У мене було розуміння що це за керівник: максимально якісна людина. Тому, коли мені запропонували долучитися до команди, одразу погодився.
-Очільник “Зе!Команди” на Закарпатті – досить сильна позиція. Що Вас так міцно пов’язує із Президентом, окрім спільного досвіду роботи у телешоу?
-Нічого такого нас не пов’язує. Ключове питання по цій позиції – людина, яка не працює із кланами. На Закарпатті є велика кількість кланів, які почувають себе богами. Поліція, СБУ практично неконтрольовані, вони керовані на місцевому рівні. Потрібна була людина, яка точно не продасться. Був довгий етап перевірки, чи не здамся я під тиском тих чи інших сил, чи не зацікавлять мене захмарні суми. Я теж придивлявся, чи не черговий це політичний реверанс… Коли у мене усі запитання відпали, десь тоді, напевно, і по мені усі запитання відпали.
-Чи правда, що Ви особисто відбирали усіх членів “ЗЕ! Команди” у Закарпатській області?
-Ну це близько до правди. Завдання було дуже складне: за кілька місяців побудувати мережу людей, які будуть один одному довіряти і які попруть на скалу. Люди не вірили, що це все реально. Що казати, якщо їздили автобуси, роздавали гроші, щоб голосували за нашого опонента – в основному, а поліція ніяк не реагувала. Потрібно було знайти людей, яким немає чого втрачати. Я їздив, спілкувався з цими людьми. Хтось проходив перевірку, хтось – ні.
-Які критерії відбору були головними?
-Непідкупність – це перше, що ми перевіряли.
-А як можна перевірити непідкупність?
-Якщо людина прийшла не за ідею, а з фінансовою корисною метою, чи посади якісь хоче, то рано чи пізно почне на це натякати. Якщо делегувати якісь мінімальні повноваження, вона одразу почне їх використовувати із тою метою. Це вже технологічні нюанси роботи. По суті, окей, основна перевірка – це суб’єктивне ставлення, інтуїція.
-У 2012 році Ви були заступником керівника Ужгородського штабу партії Віталія Кличка “Удар”. З яких міркувань пішли в політику – прямісінько із розважального бізнесу? І що то за історія, коли під час ігор КВК у Росії піарили “Удар”?
-На той момент я був учасником збірної КВК Ужгородського національного університету, а партія “Удар” фінансувала поїздку. І це фінансування команда мала відробляти. В якийсь момент я став заступником із польової роботи. Ну, це коли відповідаєш, щоб 5 палаток було розкладено і щоб там скрізь були газети. Звичайнісінька штабна робота, можна сказати, політичний планктон. Це було виконання, по суті, попередніх зобов’язань. Не скажу, що мені не подобалися ідеї партії, але під кінець кампанії мої погляди трохи розійшлися. Ставилися неправильні цілі: наприклад, приходили 20 волонтерів, з них треба було взяти 5, а решту відсіяти. Це було нахабне використання бренду, який зайшов. Трохи мені не подобались такі команди. Ну, це вже такі інсайти…
-В одному із інтерв’ю Ви сказали, що пішли із “Удару”, оскільки Вас не включали у партійні списки.
-Неправда. Немає такого у тому інтерв’ю. Це інтерв’ю “Главком”? Там я сказав, що не був кандидатом у депутати і не фігурував у списках. Я був найманою робочою силою – ось що я сказав… Я ж відробляв.
-Після парламентських виборів-2019 Вікіпедія присвятила Вам окрему сторінку. У розділі “Нагороди і здобуття” – коротко: “володар чисельних всеукраїнських титулів із КВК”. Чи допоможе це Вам у роботі законотворця?
-Ну знову таки: вони (Вікіпедія. – Авт.) мало проінформовані.
-І все ж таки: чи може бути корисним досвід із КВК у роботі законотворця?
-Дивіться: треба розуміти, який я взяв напрям. Законотворство – це безліч комітетів, а в них – підкомітети, і кожен є важливим напрямком. Треба дивитися, у який комітет-підкомітет людина йде, щоб розуміти, чи стане цей досвід в нагоді… Але той шлях, який я обрав, не перетинається із моїм досвідом (Ігор Кривошеєв є членом комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування, голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Тобто це екологічна політика держави. – Авт.).
-Екологія – точна наука, як і математика. І, як на мене, необхідно мати хоча б базові знання у цій сфері.
-Я згоден з Вами, але тут вже додаткове запитання – до депутатів попередніх скликань: чи має право народний депутат витрачати час на навчання під час своєї каденції? Тобто, можливо, він зможе свій час ефективно витрачати на користь країни та виборців? Чи ж він має відразу йти у 3 університети і здобувати 4 професорські ступені, тому що у нього тепер є депутатська “корочка” і йому так легше? Це велике питання, і я на нього відповідь дати ще не можу.
Ну ось у нас була трускавецька школа (так звана Школа Зе, де народних обранців “Слуги Народу” протягом тижня у шаленому темпі “підковували” знаннями. – Авт.), досить цікавий кейс і враження. Не готовий сказати, чи готовий я витрачати час на вищу освіту, тому що зрозумів: є речі, у яких треба досить швидко розбиратися, щоб бути максимально корисним… Йти зараз навіть на заочну форму навчання, це все одно великий час, витрачений на прочитання наукової літератури певного формату, яка не факт, що буде корисна. А те, що можна робити одразу, мені здається, варто робити одразу.
-Що Ви винесли з уроків Школи Зе? Будь ласка, коротко про найцінніші здобутки.
-Найцінніше, що я виніс, – треба змінювати систему вищої освіти. Навчання у Трускавці було організовано так, що і 50-річному бізнесмену і 18-річному студенту було однаково цікаво сидіти до 22 години, а потім ще до другої ночі робити у лобі-барі домашнє завдання. А у наших університетах система, м’яко кажучи, радянська. Було б добре зробити її такою, за якою проходило наше навчання у Трускавці… Ще я виніс враження від Зе команди: усі депутати є якісними, ідейними і готовими йти до кінця. Ну і трете: треба робити дорогу до Трускавця з боку Ужгорода – ями величезні…
-Заробітна плата депутата ВР становить майже 70 тисяч гривень, що в 10 раз перевищує середню зарплату в Україну. Чи вважаєте Ви це справедливим?
-Заробітна плата – це взагалі велике питання. І по митниках, і по податкових інспекторах… Чому це все об’єдную? Бо це люди, де є ризик корупційного зловживання… Повертаюсь до зарплати народного депутата: дивіться, ми усі прийшли сюди не для того, щоб ставити усім якісь умови: “Так, рєбята, у вас тут такий процент, а тут такий”.
-Маєте на увазі “відкати”?
-Так. У нас є якесь спільне бачення кардинальних змін. Для цього нам потрібно забезпечити мінімальні потреби життя в Києві, а це… Ось ми вдвох із колегою знімаємо житло за 16 тисяч гривень. Але якщо приїдуть наші родини… Ми більше втрачаємо, якщо депутат починає йти на поступки інвесторам: “Добре, ми вам зробимо податкові пільги на 20 мільярдів гривен і не помітимо”, або “Ми вам кинемо дотації, а ви мені з тих дотацій повернете щось…” Я маю на увазі чорне лобіювання, коли треба підігнати нормативку під інвестора. Ну ви розумієте, про що я. Схем – ну просто кап… Саме тому кожен обирає свій напрям. Я вивчаю лісові схеми, і буду конкретно цим напрямом займатися: припинення вирубок лісу і контрабанди.
-У соцмережах Вас порівнюють із екс-депутатом Верховної Ради Михайлом Гаврилюком. Вам дошкуляє чи лестить таке порівняння?
-Особисто я до Михайла Гаврилюка не маю ніяких претензій. Там абсолютно зрозумілий кейс. Як ця людина реалізувала себе як депутат – питання до його виборців. І відповідь вони, напевно, вже дали.
-Поясню, як я розумію це порівняння і що малося на увазі: у Михайла не було вищої освіти, як і у Вас. Проте Гаврилюк намагався надолужити відсутність знань.
-Я зрозумів: це суб’єктивне питання про розумові здібності. Напевно, це хочете обговорити. Я готовий на IQ-тест разом із колегами і будь-ким (сміється. – Авт.). Ох, цікаве запитання! Ви зараз хочете сказати, чи не вважаю себе… Я би не сказав, що ми можемо оцінювати розумові здібності людини, не володіючи якимись характеристиками. І це не обов’язково мають бути публічні інтерв’ю… Бувають дуже розумні люди, які, бачачи журналіста, не зможуть нормально відповісти. Злякаються, або забудуть усі слова, які знають. Розумові здібності треба вимірювати IQ-тестами. Хоча більшість людей, які виявляють такі претензії, на IQ-тест піти не готові.
Ірина Копровська, для Цензор.НЕТ