11 листопада Мукачево відзначало день покровителя міста – святого Мартина. Своїм захисником місцеві жителі обрали його ще в часи середньовіччя. Єпископ Мартин Турський в першу чергу вчив чуйності та співчуттю.
Мартин Турський жив у VI ст. на території Галії, хоча родом був з провінції Паноннія. З дитинства його готували до військової служби, адже він був нащадком римської військової династії. Його захоплення християнством батько не взяв до уваги, і хлопець все ж таки пішов до війська, де дослужився до високого чину. Тим не менше своє покликання він віднайшов як раз у релігії. На більшості зображень святого він відрізає частину плаща, щоб вкрити жебрака.
Після цього уві сні йому явився Христос, вкритий тим самим плащем, і Мартин зрозумів, що має покинути службу імператору і перейти на службу Богу. Цікаво, що за пошкодження майна в римській армії було передбачене покарання, але Мартина це не зупинило. Варто додати, що за життя його дуже цінували за відданість справі і чесність.
Зрозумівши, що хоче служити Богу, Мартин зізнався своєму командиру, що хоче покинути військову службу. Той відмовив через наступ варварів. Мартин погодився піти в бій без обладунків і зброї, лише з вірою в серці, але битви не відбулося. Через 2 місяці командир Мартина відпустив і той невдовзі почав проповідувати. Власне, з цим заняттям пов’язана цікава легенда стосовно Мартина та гусей, яких вважають символом свята. Святий проповідував зазвичай не у храмах, а в полях, і його проповіді переривав клекіт гусей. Мартин начебто казав що Господь любить усіх своїх створінь, але цих гусей – лише запеченими.
Ще одним символом Дня святого Мартина є ліхтарики. Щороку урочисту ходу з сотнями вогників можна спостерігати і на вулицях Мукачева. Традиція бере свій початок з 16 століття в Північній. Німеччині і пов’язана з іншим Мартином – Лютером.
В центральній частині Мукачева у березні 2019 року встановили пам’ятник Мартину Турському – ще одне нагадування про діяльність цього святого. Чому обрали покровителем Мукачева саме святого Мартина невідомо, але є здогадки. Він був досить популярним: успішний військовий, який добровільно став проповідником і дослужився до чину єпископа. На відміну від більшості ранньохристиянських святих, Мартин дожив до старості і помер своєю смертю.
Мартин – один із найулюбленішихсвятих у загальноєвропейській культурі. До речі, його пам’ять відзначають і в православній традиції, щоправда, 13 лютого.