Народні депутати України провели пленарний тиждень з 12 по 15 листопада у вже звичній напруженій роботі. У вівторок, 12 листопада, з ранку зареєструвалися 330 парламентарів з 403 обраних – досить пристойна явка. За день у залі встигли розглянути 14 законопроєктів, з яких третину було ухвалено в цілому.
Питання, над якими робота буде продовжуватися, досить цікаві. Наприклад, щодо розділення політичних посад в органах державного управління і посад в державній службі. Законопроєкт про це був зареєстрований ще в липні 2016 року і з того часу не рухався належним чином до розгляду. Проте, він дуже важливий, адже зачіпає близько 40 органів управління.
До речі, давно триває дискусія про долю державних службовців, які після чергових змін політичної влади у країні втрачають роботу тільки тому, що не належать до правлячої на даний момент політсили. При цьому, не враховують їх кваліфікацію, досвід, тривалість роботи на державу тощо. Державний службовець повинен бути захищений від політичних катаклізмів, якщо ми прагнемо нормального розвитку країни.
Іншим законопроєктом запропоновані зміни до чинного закону про добровільне об’єднання територіальних громад, зокрема, щодо скасування обов’язкового схвалення планів створення ОТГ обласними радами. Це спростить процес децентралізації, який у ряді регіонів гальмується саме через позицію обласної та районної влади. У питаннях децентралізації теж, як на мене, слід рухатися згідно з затвердженою стратегією і доводити справу до кінця. Це стосується і відповідних змін до Конституції України, скасування районної ланки адміністративного поділу тощо.
Також нарешті підійшли до питання, яке мало було бути врегульованим ще років 10–15 тому. Йдеться про видобуток бурштину. Законопроєкт передбачає встановлення дозвільного порядку для цих робіт, правил і вимог до рекультивації територій після їх завершення і, що дуже важливе, – відповідальності, в тому числі, кримінальної за незаконне видобування бурштину та інших корисних копалин.
До сфери захисту екології можна віднести і законопроєкт про зменшення кількості пластикових пакетів у цивільному обігу. Як і багато інших, наша країна волею депутатів долучається до цього руху.
Уряди 33 держав світу, як звучало у представленні документа, вже ввели повну заборону на використання пластикових пакетів, ще близько 50 країн – часткову. Передбачається, що й у нас з 1 січня 2022 року заборонять реалізацію або розповсюдження надлегких та легких пластикових пакетів та переходитимуть на інші пакувальні засоби.
Серед питань, розгляд яких завершено, відзначу встановлення кримінальної відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих ліків аж до довічного ув’язнення. Дійсно, ситуація в країні з якістю медикаментів, не кажучи вже про їх вартість, надскладна. Люди втратили всяку довіру до ліків, але не кожний здатний вирішити питання щодо їх придбання за кордоном, як нам часто розповідають у центральних засобах інформації досить відомі особи. Мовляв, їду за ліками у Німеччину або Румунію тощо, бо наші аптеки продають пустушки. Це жах, з яким треба терміново навести лад, а винних жорстко карати.
У цілому, перший день роботи у пленарному режимі я б охарактеризував як спокійний, діловий і продуктивний. Проте, як ніколи ще у цьому скликанні, атмосфера розігрілася наступного дня, у середу, коли підійшли до земельних питань. Це спостерігалося і в сесійній залі, і за межами будівлі, де зібралися протестувальники. Навіть президія деякий час блокувалася представниками опозиційних до монобільшості фракцій. А все через розгляд питання щодо обігу земель сільськогосподарського призначення – урядовий законопроєкт №2178 і ще 10 альтернативних законопроєктів від різних авторів.
Зіштовхнулися два діаметрально протилежні підходи. Одна сторона, а це Президент, Уряд, «Слуга народу» у своїй більшості і низка народних депутатів, які розуміють перспективу, стояли за скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі та запуск земельного ринку, коротко кажучи. Інша частина вважає це катастрофою, кінцем держави, шляхом до рабства перед майбутніми землевласниками, які заполонять країну і поведуть її у прірву. Навіть представники «Європейської солідарності», які на словах за ринок землі, взяли тайм-аут і не голосували за законопроект, бо зараз інша політична кон’юнктура.
У першому читанні прийнятий один з альтернативних варіантів, який поєднав ідеї як уряду, так і парламентського земельного комітету та окремих авторів, це близько 100 статей. Думаю, на друге читання політична дискусія, яка нагадує просто дуже гарячі словесні бійки, буде продовжена, а можливо, щось у суспільстві розгортатиметься і раніше. Подивимося.
Завершу приємним. Мабуть, такого ще в історії українського парламентаризму не було, щоб 14 листопада був в цілому прийнятий Закон про державний бюджет на наступний рік. Зафіксуємо такий своєрідний рекорд, він дійсно непоганий. Після першого читання, як доповіла особисто Міністр фінансів України Оксана Маркарова, Мінфін суттєво доопрацював документ вже на нових макроекономічних прогнозних показниках. Бюджет був збільшений по доходах і видатках в цілому на 10 млрд гривень, спрямованих додатково на освіту, медицину та соціальні програми.
Багато збалансованих пропозицій народних депутатів було враховано в ході опрацювання документа у Бюджетному комітеті. «Це хороший реалістичний збалансований бюджет, ухвалення якого дає можливості спокійно розпочати новий рік», – було сказано у доповіді.
«Бюджет недосконалий, але це компроміс»,- було сказано у виступах тих, хто потім проголосував «за». До досконалості будемо прагнути у процесі його виконання, адже це не догма. Будуть можливості, джерела, кошти, не проблема їх розподіляти. Головне – навчатися заробляти.
На цьому завершу, хоча про перебіг подій можна було б ще розповідати. Наступний тиждень працюватимемо в округах з виборцями, потім тиждень у комітетах.
Валерій Лунченко, народний депутат України