36% 15-річних учнів українських шкіл не досягають навіть базового рівня знання з математики.
Про це повідомила очільниця Міністерства освіти і науки Ганна Новосад під час презентації міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.
“Результати PISA-2018, зокрема, заперечують міф про ефективність радянської математичної системи освіти.
Учні мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами”, – наголосила Новосад.
Результати PISA-2018, зокрема, заперечують міф про ефективність радянської математичної системи освіти. Фото: Mactrunk/Depositphotos
Дослідження PISA проходить під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Уперше дослідження провели у 2000 році. Всього у списку 78 учасників.
Україна цього разу вперше долучилася до дослідження.
Згідно з результатами PISA-2018, базового рівня – мінімального, якого в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, – в Україні не досягли:
з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків,
з математичної – 36%,
природничо-наукової – 26,4%.
Для порівняння, у країнах ОЕСР базового рівня сформованості читацької грамотності не досягли 22% підлітків, математичної – 23,9%, природничо-наукової – 21%.
Окрім країн ОЕСР, результати України доцільно порівнювати з показниками референтних для України держав – країн зі схожим соціально-економічним станом та культурно-історичною спорідненістю.
Це Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка та Угорщина.
Україна випередила лише Грузію та Молдову за всіма трьома показниками.
А Естонія взагалі увійшла до топ-10 країн за рейтингом ОЕСР.
Загальний рейтинг подається у діапазоні позицій з урахуванням похибок.
В України такі діапазони компетентностей:
читацької – 37-42 позиції,
математичної – 41-46 позиції,
природничо-наукової – 35-42 позиції.
Результати PISA-2018 продемонстрували:
учительська та батьківська підтримка поліпшують результати навчання,
обсяг часу, який відводиться на вивчення предметів, критично малий, а сам час навчання використовується неефективно,
булінг негативно позначається на успішності,
вищий рівень кваліфікації вчителя позитивно впливає на успішність підлітків.
Ось такі основні завдання МОН бачить перед собою після результатів дослідження:
зміна змісту освіти – підготовка стандарту базової та старшої школи з урахуванням результатів PISA;
системний підхід до підвищення якості підготовки та професійного зростання вчителів (впровадження супервізії, сертифікації, педагогічної інтернатури (наставництва) для молодих вчителів, вдосконалення системи підвищення кваліфікації, реформа системи оплати праці);
боротьба з нерівністю освіти – від інвестицій в обладнання до закриття малокомплектних шкіл з низькою якістю освіти – для кращих результатів дітей;
проведення додаткових досліджень, які допоможуть правильно зрозуміти окремі тривожні тенденції, наприклад, чому в хлопців результати значно гірші, ніж у дівчат.
Міністерка додала, що 2020/2021 навчальний рік стане роком математики в Україні.
Така ініціатива матиме на меті розвиток математичної грамотності у школярів.