Заступник голови Закарпатської ОДА Віталій Цвігун називає очікуваною реакцію Угорщини через сміття, яке віднесло до країни течією Тиси під час паводка в Україні наприкінці червня. Про це він сказав 8 липня.
Раніше президент Угорщини Янош Адер звернувся з офіційними листами до президентів України та Румунії через велику кількість пластику в річці Тиса.
З КПП «Тиса» на українсько-угорському кордоні видно течію, якою й несло пластик та інші відходи до сусідньої Угорщини. Наразі ця ділянка річки чиста від побутового сміття. Винесені водою пляшки та гілки дерев нині видно тільки під мостом, який розділяє Україну та Угорщину.
Нárom határ híreiА на цих кадрах – річка Тиса з угорського боку наприкінці червня. 3-го ж липня до президента Володимира Зеленського звернувся глава Угорщини Янош Адер. У листі написав: річкою Тиса на їхню територію потрапляє пластик, забруднення заважає рибальству, туризму і негативно пливає на дику природу.
«Робимо все можливе для очищення річки, — написав Янош Адер, — та не можемо це зробити навіть за умови залучення спеціальної техніки, бо з-за кордону безперешкодно потрапляє все більше й більше сміття. Мені прикро, що попри багаторазові обіцянки забруднення річки Тиса не припиняється, чим створює загрозу крихкій екосистемі річки».
Сміття принесло течією з України через паводок, каже заступник голови Закарпатської ОДА Віталій Цвігун. В області очікували реакцію європейських колег. Однак і без негоди тут щороку утворюється майже 300 тисяч тон твердих побутових відходів.
Заступник голови Закарпатської ОДА Віталій Цвігун
«Усі вони зберігаються або складуються на сміттєзвалищах, — сказав Віталій Цвігун, — які заповнені на 80-85% абсолютно в усіх населених пунктах, всюди однаково. Закарпатська ОДА розробляє план заходів поводження зі сміттям до 2030-го року, який буде прийнято відповідно до стратегії до 15 вересня цього року».
Для вирішення питання відходів потрібно не сміттєзвалища, а заводи для переробки непотребу і сортувальні підприємства на всій території Закарпаття, вважає Віталій Цвігун. Однак інвестори, за його словами, не зацікавлені вкладати кошти у будівництво.
«Держава не передбачила компенсації за результати такого роду діяльності. Облдержадміністрація ініціює створення таких преференцій для інвесторів. Обов’язково для кожного району має бути щось своє середньої місткості і щось велике для області», — пояснив заступник голови Закарпатської ОДА
Прессекретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель повідомила: лист від Угорщини в Офісі президента не отримували. Тим часом закарпатська екологиня розповідає: сусідня держава майже 20 років просить Україну вирішити питання зі сміттям.
екологиня ГО «Екосфера» Катерина Станкевич-Коваль
«Гірські райони взагалі залишені самі не себе, — пояснила екологиня ГО «Екосфера» Катерина Станкевич-Коваль. — Їм нікуди дівати це сміття і вони викидають у річки. Це катастрофічні наслідки. Про шкоду пластику говориться давно. Все зноситься не просто в більші річки, а в море, океан. Навіть якщо ми його не бачимо, частки пластику знаходяться і в ґрунті, і у воді, і в морепродуктах, які ми споживаємо».
Наразі на Закарпатті будують сміттєпереробний завод у Берегівському районі, а також планують в Ужгородському. На думку екологині, потрібно ще мінімум два, аби почати вирішувати проблему зі сміттям.
Подробиці в сюжеті Суспільного: