Закриття роботи третьої сесії українського парламенту відбулося за планом 17 липня, чергова, четверта, відкриється 1 вересня. Між цими датами – офіційно канікули. Але усім зрозуміло, що в тих складних умовах, що притаманні сьогоденню, відпочивати не вдасться.
Перше виключення – скликання за ініціативою групи народних депутатів позачергового пленарного засідання 21 липня, на яке зареєструвалося вранці лише 289 депутатів, але для кворуму цього було достатньо.
Робота тривала з 12-ї до майже 16-ї з половиною години з однією півгодинною перервою за вимогою окремих фракцій і груп. Не скажу, що була вона винятково результативною, свідченням чого є факти відхилення двох законопроектів у другому читанні, однієї постанови і відправлення на повторне друге читання ще одного законопроекту. А це практично четверта частина з усього порядку денного.
Висновок лежить на поверхні – на обговорення вносяться питання, які недостатньо підготовлені для прийняття, є неякісними або, банально, контроверсійними . Раніше це називали – проколом організації роботи і відносили до недоліків. Зараз просто констатують факт без коментарів.
Серед ухвалених законопроектів відзначу прийнятий в цілому документ щодо підтримки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії №3658. В ньому закладено ряд змін до чинного законодавства стосовно, якщо коротко, скорочення тарифів та зменшення виплат для виробників так званої «зеленої» електроенергії.
У свій час лобістами інвестицій у цю галузь було закладено і навіть зафіксовано у євровалюті надто високі тарифи за сонячну і вітрову електроенергію з метою зменшити строк окупності цих інвестицій. Спеціалісти вказують, що в нас вони у півтора-два рази вищі, ніж, наприклад, у Німеччині.
Зараз в умовах коронавірусу, коли зупинилася частина підприємств і зменшилося споживання електроенергії, виконання даних гарантій інвесторам призведе до необхідності збільшити усереднений тариф на енергетичному ринку, у тому числі й для населення.
Цього намагаються в ухваленому законі уникнути. Але питання залишається надто складним і до зими, думаю, до нього ще будуть повертатися, зважаючи на розвиток подій, викликаних економічною кризою, що очікується у світовому масштабі.
Також завершено тривалий робочій процес прийняттям в цілому двох законопроектів, які поліпшують законодавство щодо патентних питань, посилення охорони і захисту прав на торговельні марки, промислові зразки та стосовно боротьби с патентним тролінгом.
Важливі і потрібні закони, які наближають наше внутрішнє законодавство до відповідних правил, якими користується увесь цивілізований світ.
Також нарешті прийнято Закон про сільськогосподарську кооперацію №0856, над яким довго працювали ще з минулого скликання. Зараз в новій редакції закон врегульовує усі питання створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів в єдиному документі, що дуже зручно для користування, по перше, а по-друге документом усунуто колізії, що існували між різними чинними законами відносно кооперацій у сільському господарстві.
Ряд важливих законопроектів ухвалено на цьому пленарному засіданні за основу з продовженням подальшої з ними роботи.
Це, зокрема, про зміни до Закону «Про публічні закупівлі», щодо створення умов сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості . Сутність цього документу полягає в тому, що якщо бажаєш отримати замовлення від української держави – забезпеч долю української складової в своєму товарі на 25-40 %. Наприклад, українськими запчастинами або збиранням виробу в Україні тощо.
Або законопроект «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» . Тут сутність в тому, що якщо внаслідок інвестицій створюється понад 150 робочих місць із середньою зарплатою на мінімум як 15 відсотків більше ніж середня по регіону, то інвесторам надається різного роду державна підтримка.
При розгляді, як водиться, розгорнулася дискусія про ознаки лобізму в цих законопроектах, опозиція вгледіла шкоду для держави, втрати для бюджету і таке інше. Але зміст прийняття за основу в цьому і полягає, що є час і можливість прибрати усе спірне і шкідливе. В решті зробити закон – цукерку і пишатися цим, бажано і владі, і опозиції.
Завершу повідомленням про те, що на засіданні також було розблоковано прийнятий на минулому тижні в цілому «Закон про регулювання діяльності щодо організації і проведення азартних ігор». Пам’ятаємо, що його розгляд було уповільнено великою кількістю поправок і значним супротивом ряду фракцій парламенту, що вважали легалізацію казіно і інших азартних розваг неприйнятними в нашій державі.
Три постанови про скасування цього закону зібрали лише по 76 голосів від присутніх на засіданні. Тепер шлях до підписання закону відкрито. Однак сумніви щодо правильності цього рішення парламенту залишаються. І тільки час розсудить прихильників і супротивників закону, чого більше тут – шкоди, чи користі.
Валерій Лунченко, народний депутат України