Лікарню фінансувала держава, а тепер, за медреформою, заклад має заробляти самостійно.
Внаслідок медреформи в державі закінчилися гроші на утримання психіатричного закладу в селі Вільшани Закарпатської області. З установи, яка допомагала тисячам людей, масово звільняються медики. Про те, якою буде доля пацієнтів і лікарів, дізнавалось Закарпаття.
Олена Красилинець 32 роки працює медсестрою у психоневрологічній лікарні у Вільшанах. Роботу жінка добре знає і приходить сюди з задоволенням, однак у свої майже 50 змушена йти на пенсію, звільнили через скорочення штату.
“Чого би я не працювала, моглабим працювати, я маю 50 років, у таку пенсію маю виходити у 55, а так буду 5 років… В нас більше немає, чим займатися в селі. Мені хворих не буде хватати, я до них привикла, як до своїх дітей”, – говорить Олена Красилинець.
Із півтори сотні працівників мають залишитися тільки 75.
“То, знаєте, обідно. Я пропрацювала 45 років, но для мене тото удар. Для наших сих мєсних ісе один доход був, шо тепер”, – говорить Тетяна Кнаус, кадровий інспектор.
Таке скорочення через реформу. У закладі зменшили кількість ліжкомісць. Із можливих 200 тепер тут можуть лікуватися 75 пацієнтів. Довелося закрити і деякі відділення.
“Тут знаходилося туберкульозне відділення, яке, на превеликий жаль, ми закрили. Тут лікувалися пацієнти з психічними хворобами, які мали супутній туберкульоз. Це було єдине відділення на область”, – розповідає Володимир Тетеря, в.о. директора КНП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги”.
Раніше лікарню фінансувала держава, а тепер, за медреформою, заклад зароблятиме самостійно, відповідно до наданих ним послуг. За їхніми даними, кажуть медики, фінансування зменшилося майже на 80%.
“За каждого пацієнта нам повинні заплатити 7400. Харчування, медикаменти, зарплата всіх працівників, обстеження, консультації суміжних лікарів – тобто всьо із цієї суми”, – говорить Володими Тетеря, В.О. директора КНП.
Коштів, які заробляють, вистачає лише на зарплати. Немає грошей навіть на їжу для хворих. Вже майже пів року допомагають волонтери.
“Зустріли нас радісно, дуже обрадувалися, як сказали, що в них дуже мало коштів на то, щоб закупити харчування, ліки”, – ділиться волонтер Сергій Шишканинець.
Через брак фінансування, заклад опинився на межі закриття. Аби лікарня працювала, потрібен дефібрилятор з функцією синхронізації, такі умови національної служби здоров’я. Коштує апарат 100 тисяч гривень. Грошей на це немає, тож ймовірно доведеться перепрофільовуватися.
“На сьогодні ми пропрацьовуємо можливість його перепрофілювання під стаціонарний догляд, і в тому числі розглядаємо питання залишення одного приміщення для відкриття відділення для психічно хворих, у яких буде стан загострення”, – говорить Михайло Петрішка, директор департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА.
Наразі ж у закладі працюють над тим, щоб оформити паспорти для пацієнтів, які їх не мають, тоді цих людей можна буде прилаштувати у будинки-інтернати. Медики сподіваються, що до кінця року їхню лікарню реорганізують, і облаштують інтернат для таких хворих. В іншому разі, як виживатимуть – не знають.