Закупівлі — золота жила, заради якої чиновники готові роками триматися за свої крісла, аби могти дерибанити міський бюджет. У розрізі років Ужгород завдяки такому паразитуванню втрачає сотні мільйонів, натомість причетні до теми кілька родин — забезпечують безбідне життя ще й нащадкам…
2016 рік унаслідок запуску децентралізації позитивно вплинув на бюджети українських міст. Зокрема, в Ужгороді річні грошові надходження після 200-300 мільйонів зросли до 1,3-1,5 мільярда. Такий прибуток дозволив значно збільшити закупівельну спроможність міста, але, на жаль, разом з нею — і корупційну складову у цих процесах за участю керівництва міськради…
Завдяки окремим чиновникам, які на початку минулої каденції мали намір справді розвивати Ужгород, у квітні 2016 року було ініційоване рішення виконкому №101 «Про здійснення електронних закупівель у м. Ужгород». Воно, аби позбавити управлінців спокуси самим визначати ціну послуги та товару, передбачало обов’язкове застосування конкурентних процедур при закупівлях на суму від 30 тис. грн. Трохи згодом, із введенням у дію Закону України «Про публічні закупівлі», його було підсилено рішенням виконкому міськради №381 від 14 листопада 2016 року.
За словами нині звільненого мером першого заступника міського голови Іштвана Цапа, виконання цих рішень сприяло тому, що у 2016 році на одну закупівлю без конкурентних процедур припадало сім закупівель з конкурентними процедурами. Це, у свою чергу, дозволило економити, в середньому, 15-20% бюджетних коштів. У грошовому еквіваленті йде мова про 20% від суми у півмільярда гривень або близько 100 мільйонів гривень щорічно!
Побачивши такі «втрати» коштів, які можна вивести «на ліво», міський голова Богдан Андріїв у 2017 році звільняє голову тендерного комітету міськради (він же перший зам) Іштвана Цапа. Рішення виконкомів про застосування конкурентних процедур спочатку виконується час-від-часу, а у наступні роки взагалі ігнорується. Відповідно, місто починає втрачати мінімум 100 мільйонів гривень щорічно…
Аби дослідити цей процес, зустрічаємося з колишнім замом Богдана Андріїва Іштваном Цапом. Він показує цілу добірку матеріалів про закупівлі протягом 2017-2019 років. Найяскравіше нехтування застосуванням конкурентних процедур міським головою Богданом Андріївим, який підписав чимало договорів про закупівлі, помітно на прикладі Департаменту міського господарства (ДМГ). Бо ж тут закупівлі — найвищі. З матеріалів бачимо, що у 2017 році було застосовано кілька конкурентних закупівель. А от у 2018-му і 2019 роках такі закупівлі у ДМГ — взагалі відсутні.
Відповідно, місто втратило додаткові кошти на школи, садочки, ремонти дахів, вулиць та тротуарів…
Наприклад, проаналізувавши закупівлі лише за 9 місяців минулого року, бачимо, що без конкурентних процедур, тобто з визначенням на власний розсуд ціни товарів та послуг, було проведено 819 закупівель на суму 99,6 млн грн. А за конкурентними процедурами — всього 44 закупівлі на 4,7 млн. при цьому в багатьох закупівлях ціни суттєво завищувалися. Подекуди навіть удвічі!
Для ілюстрації візьмемо хоча б одну не особливо примітну звичайну закупівлю за 2019 рік: 35 одиниць блоків живлення MikroTik 48V. Про цю закупівлю Богдан Андріїв підписав договір № 4/1 від 01.08.2019 р. з Ужгородською філією ПВКП «Гарант плюс» на суму 57755, 00 грн, що становить 1650 грн за одиницю. Закупівлю провели без конкурентних процедур, вкотре ігноруючи свої ж рішення виконкомів. Провівши лише поверховий моніторинг цін, бачимо, що зазначена у договорі товарна позиція «Блоки живлення MikroTik 48V» на торгових інтернет майданчиках поштучно продається за ціною не більше 900-950 грн/од. Тобто, Ужгородський виконком придбав цей товар за ціною, завищеною, у середньому, на 85%! І це лише закупівля на 57 тисяч. Уявімо, скільки грошей місто втратило на мільйонних закупівлях Департаменту міського господарства та інших структурних підрозділів ради. І це відбувається на фоні мовчазної згоди чиновників міськради, взяття кредитів, урізання зарплат та «відсутністю грошей» на громадський бюджет, на боротьбу з COVID-19, пільгове перевезення школярів чи паспортизацію історичних пам’яток. Чому так відбувається?
Нещодавно під час прес-конференції про підсумки першого туру виборів ми спробували з’ясувати це у самого Богдана Андріїва. «У нас немає жодних проблем із закупівлями», — відповів мер і додав: «Якщо у вас є якісь сумніви, то звертайтеся у правоохоронні органи»…
Тому звертаємося, і просимо з’ясувати, чи не свідомо мер відмовився від економії сотень мільйонів гривень і чи не осіли вони на рахунках фірм, причетних до його родини та оточення?
Павло Білецький «Центр Закарпатських розслідувань» (ЦЕЗАР)