У пресі з’явилися нові дані про сім’ю українського хлопця, якого хулігани побили в Парижі, довівши до стану коми.
Цей інцидент “шокує своєю дикістю, варварством, ненавистю”, – сказав згодом президент України Володимир Зеленський.
Міністр внутрішніх справ Франції Жерар Дарманен бачить у нападі ознаки “здичавіння” країни.
Водночас французькі журналісти розповідають, що Юрій раніше вже потрапляв у поле зору поліції, а його мати звинувачують у торгівлі людьми.
Джерела розповіли Le Figaro, що Юрій “був відомий поліції” за дрібне хуліганство.
Причиною інциденту міг стати конфлікт між двома ворожими бандами підлітків, до однієї з яких, як припускають, входить Юрій, розповідають джерела, близькі до слідства.
За інформацією видання, одна з груп з району Богренель раніше напала на іншу, що діє у місті Ванв, що недалеко від Парижа.
До першої міг належати Юрій, за що його потім і побили.
Родина підлітка розповідає, що Юрій почувається краще і розчулений підтримкою. 26 січня йому прооперували очі. Мати Юрія звинувачують у торгівлі людьми
Видання Liberation повідомляє, що мати Юрія, Наталя Крушеник, фігурує в розслідуванні про торгівлю людьми.
Одинадцять жінок з України поскаржилися, що вона незаконно найняла їх на роботу прибиральницями в компанію V.I.P. ServicesConcierges – консьєрж-сервіс, який переважно обслуговує Airbnb.
Паризька прокуратура вже розпочала попереднє розслідування за скаргами про “приховану” та “нелегальну” працю і торгівлю людьми. На питання, чи пов’язана ця справа із побиттям сина Крушеник в Парижі 15 січня, прокуратура відмовилася відповідати.
Жінок начебто рекрутували в Івано-Франківську.
За словами однієї з них, вони приїжджали до Франції за туристичною візою та залишалися там після того, як закінчувався її термін дії.
Деяких жінок рекрутували в українській церкві Сен-Жермен-де-Пре в Парижі, де Крушеник працювала викладачем французької мови. В інших випадках оголошення розміщували на Facebook українською мовою.
Всього на компанію V.I.P. ServicesConcierges працювало близько шістдесяти українок, розповідають її колишні робітниці.
Їхня щоденна робота була виснажливою, пригадує 55-річна Оксана, яку звільнили з компанії після того, як вона почала вимагати кращих умов.
Треба було міняти постільну білизну, мити туалети та готувати приміщення до приходу нових клієнтів, і часто адреси були в протилежних частинах міста.
“Нам платили 50 євро на добу, 75 євро у неділю, і в день треба було облаштувати мінімум 4-5 квартир – з 9:30 до 18 години. Але всю білизну та продукти змушені були носити з собою. Через те, що ми витрачали час на транспорт, треба було постійно працювати понад норму, і це не оплачувалося. І не можна було відпочивати”, – розповіла Оксана.
Також у них не було вихідних, додає жінка. Інколи затримували зарплату чи взагалі не платили.
Водночас Крушеник наполягає, що жінки були влаштовані на роботу законно.