З початком лютого (і це вже усталена практика) розпочинається чергова сесія українського парламенту. Традиції не змінилися, і п’яту сесію Верховної Ради дев’ятого скликання 2 лютого 2021 року було урочисто відкрито у присутності багатьох поважних офіційних осіб.
Серед запрошених були члени уряду на чолі з прем’єр-міністром, керівники центральних органів виконавчої та судової гілок влади, представники церков і релігійних організацій, засобів масової інформації, дипломатичного корпусу та інші офіційні особи.
Таке дійство відбувається двічі на рік, коли у залі можна одночасно спостерігати увесь, так би мовити, бомонд столиці великої європейської держави, нашої з вами України, яку так хочеться бачити дійсно великою не тільки за розмірами.
Урочистості відкриття тривали зовсім недовго, і вже через десяток хвилин свята представники фракцій і груп парламенту повернули аудиторію у наші напружені будні.
Тематика актуальних проблем майже не змінилася: зависокі тарифи і невизначеність з політикою формування вартості комунальних послуг на майбутнє; продовження пандемії і претензії до влади щодо темпів вирішення завдань вакцинації населення проти коронавірусу; нова тема щодо свободи чи несвободи слова через закриття рішенням РНБО трьох телевізійних каналів тощо.
Законотворча ж робота розпочалася ухваленням постанов про порядок денний сесії, яка триватиме до середини липня, та плану законотворчої роботи ВРУ на 2021 рік, що також супроводжувалося критичним ставленням опозиційних сил у парламенті.
Незважаючи на різні настрої, перші чотири пленарних засідання цього тижня, як на мене, відзначилися конструктивною роботою. Було ухвалено понад чотири десятки позитивних рішень, серед яких прийняття двох десятків законопроєктів в цілому.
Показовим у ці дні є те, що більше половини законів в остаточній редакції ухвалено без обговорення. А це, вважаю, є свідченням плідної роботи депутатського корпусу в комітетах з підготовки документів, які на пленарних засіданнях не викликають дискусій та суперечок, а отримують схвалення усіх фракцій і груп без політичних демаршів.
Це і є справжній державницький підхід до законотворення. Однак таке буває, на жаль, далеко не завжди.
Серед законів, що спрямовуються на підпис президента і в найближчому майбутньому, скоріш за все, отримають законну силу, відзначу ухвалені у перший пленарний тиждень нової сесії такі законодавчі акти, як «Про ветеринарну медицину» та «Про фінансовий лізинг».
Це великі документи, що законодавчо регулюють діяльність цілої галузі або економічного напрямку. Поряд з цим продовжувалося удосконалення чинного законодавства шляхом внесення назрілих і необхідних змін.
Зокрема, збільшено розмір матеріальної допомоги для дітей із тяжкими хворобами, посилено відповідальність за правопорушення проти журналістів, за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж, за незаконне виселення з житла, упорядковано окремі питання захисту викривачів, оптимізовано низку питань будівництва та містобудівної діяльності, проведено зміни в земельному законодавстві, удосконалено питання правового регулювання дистанційної роботи, захисту громадян в разі часткової втрати доходів через порушення строків їх виплати тощо.
Серед прийнятих за основу ‒ законопороєкти щодо діяльності третейських судів, майбутньої роботи Бюро економічної безпеки, діяльності Експортно-кредитного агентства, розблокування великої приватизації, відновлення конкурсів на посади у державній службі та низка інших.
Це також хороші питання, однак з практики скажу, що інколи від прийняття за основу до набуття чинності закону можуть пройти місяці, і причини цього різні, в тому числі часто зовсім суб’єктивного характеру.
Завершуючи скажу, що перший пленарний тиждень нової сесії особисто мені приніс певне задоволення, зважаючи на отриманий результат. Наступний тиждень працюємо в комітетах, фракціях і групах. А на чергові пленарні засідання парламент збереться вже незабаром, 16 лютого.
Валерій Лунченко, народний депутат України