Через бізнесменів для аеропорту Закарпаття обрали нове місце

Для будівництва аеропорту на Закарпатті знайшли нове місце.

Про це розповів в ексклюзивному інтерв’ю Інтерфакс-Україна голова Державного агентства інфраструктурних проектів України (“Укрінфрапроект”) Кирил Хомяков.

Сьогодні авіація в Україні та світі переживає нелегкі часи. За 2020 рік пасажиропотік через аеропорти України зменшився на 64,4% у порівнянні з попереднім доковідним роком. Як планується розвивати регіональні аеропорти України в нинішніх умовах?

– Світова спільнота прогнозує відновлення пасажиропотоку на рівні 2019 року не раніше 2024 року. Щоб нам вийти на оптимістичні прогнози — 25 млн пасажирів у 2024 році необхідно вкладати гроші в розвиток регіональних аеропортів. Пандемія — ідеальний час для розбудови летовищ. Аеропорт – це не лише про зручність і туризм, це насамперед і розвиток економіки регіонів.

Україна показала високий темп зростання авіамобільності в порівнянні з іншими країнами Європи, у 2018 році це було +25%, порівняно з 6% Молдови чи 8% Румунії. Таким чином Україна має потенціал динамічного розвитку пасажиропотоку в середньостроковій перспективі. Ми можемо досягнути рівня Польщі при показнику +20-25% на рік за 5-7 років. На прикладі Польщі видно перспективу розвитку регіональних аеропортів — при правильній стратегії такі летовища можуть успішно функціонувати. Наприклад, між Катовіце і Краковом відстань 80 км, між Запоріжжям і Дніпром 85 км — ці аеропорти є стратегічними для України. Частка регіональних аеропортів у Польщі на рівні 6%, при тому, що у Варшави 40% – це підтвердження того, що в Україні так само можна диверсифікувати пасажиропотік.

Давайте поговоримо про аеропорт в Закарпатті. Яке місце для нього обрала проектна організація?

– Аеропорт в Закарпатті – необхідний для регіону для підвищення його туристичної та бізнес-привабливісті. Наявний аеропорт Ужгороду має дві суттєві проблеми – це захід на посадку через територію сусідньої держави і коротка злітно-посадкова смуга, через що він не може приймати великі літаки і слугує виключно для малої авіації. Закарпаттю потрібен повноцінний міжнародний аеропорт, а таке місце через гори і близькість до кордону дуже складно знайти. Говорячи про злітно-посадкову смугу, за правилами ІКАО, від самої смуги потрібна дуже велика відстань, щоб вона була рівна і не заходила на іншу територію, щоб могли сідати великі літаки. Тому ми розглядаємо місце, щоб посадка була з двох курсів. Спочатку розглядали п’ять місць, але місцевість там дуже складна – і висотні перешкоди, і кордон із Словаччиною, і різні газопроводи, лінії електропередач, ситуація з землею, ліси, річки і таке інше. Тим не менш, таке місце є – ми його знайшли. В найближчий час ми організуємо зустріч з головою ОДА та головою місцевої ОТГ, де воно розташоване, щоб оприлюднити, що це буде за місце.

На жаль, місцеві бізнесмени, коли почули, що розглядається місце в с.Середнє, побігли купувати землі, змінювати їх цільове призначення, щоб заробити на тому, що держава намагається побудувати аеропорт. Вони хотіли швиденько зкупити ці землі, а потім їх втридорога продати державі там, де буде аеропорт. Тому, назвати вам остаточне місце до тих пір, поки ми не підпишемо меморандуми і відправимо листи, я не можу, щоб у нас не трапилася така ж сама ситуація, оскільки нам за землю треба буде заплатити в три рази більше. Але скажу, що це жодне з цих місць, які ми озвучували. Це також не територія КП “Аеропорт Мукачево”, який розглядався раніше, тому що там він може слугувати виключно для військових літаків. Там така місцевість, що курс зльоту дуже різкий, а пасажирські літаки не зможуть злітати з таким градусом. Тому прошу трішки почекати, але це виключно, щоб зберегти державні кошти.

А коли може розпочатися безпосередньо будівництво?

– Будівництво аеропорту, а особливо нового, на новому місці, взагалі за весь час незалежності в Україні не відбувалося. Тому це достатньо складний і багатоетапний процес. Зараз ми вже завершуємо другий етап. Щоб все проаналізувати, ми зробили зйомку висотних перешкод і геодезію. Усі ці вихідні дані ми передали нашим передпроектувальникам, які не тільки визначають місцевість, а й аналізують більше десяти факторів: чи не треба переносити чи підводити дорогу, які є перешкоди, які є землі, річки, і т. п. Нам ще треба узгодити і вирішити кілька питань і до кінця квітня ми закінчимо передпроектні роботи. Потім ці вихідні дані ми даємо вже генеральному проектувальнику, який розробляє генплан території і проектує територію аеродрому, куди входить і термінал, і смуга, і всі інші елементи комплексу. Уже з цією документацією ми оголошуємо генеральний підряд і тільки потім можемо починати роботи. Проектування, разом з проведенням державної експертизи, триває приблизно шість місяців.

Я сподіваюся, що ми максимально швидко зробимо все до кінця року, щоб не тільки завершити проект і експертизу, а ще й визначити генпідрядника. І вже з початку наступного року зможемо розпочати роботи.