Україна та Європа після року пандемії. Як змінились коронавірусні обмеження?
Україна разом із Європою та рештою світу переживає третю хвилю коронавірусу. Попри сподівання науковців та політиків, пандемію COVID-19 не вдалося подолати за рік. Карантин триває, хоч і з деякими відмінностями. У країнах із великою кількістю хворих – це локдаун, в Україні – адаптивний карантин. Чим відрізняються обмеження в Україні та ЄС, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.
Адаптивний карантин в Україні
У квітні Кабінет міністрів України продовжив режим надзвичайної ситуації через пандемію коронавірусу до 30 червня, а відповідно, і адаптивний карантин.
«Надзвичайна ситуація насамперед стосується органів державної влади та їх постійної готовності щодо протидії пандемії. Водночас це ще одне нагадування всім українцям, що ми маємо залишатися обачними та обережними. Адже від цього залежить здоров’я та життя наших близьких», – наголосив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Як і раніше, територія країни поділяється на зони відповідно до «червоного», «помаранчевого», «жовтого» та «зеленого» рівнів епідемічної небезпеки. Найбільше обмежень має «червона» зона. Тут заборонена робота закладів громадського харчування; ТРЦ, кінотеатрів і театрів; непродовольчих магазинів і ринків, спортзалів та басейнів; закладів освіти, окрім дитячих садочків та початкових класів; проведення масових заходів. При цьому відкриті парки і дитячі майданчики, й жодного обмеження пересування громадян немає.
У всіх зонах необхідно носити маску в громадських будівлях і транспорті, при цьому громадський транспорт обмежений лише сидячими місцями.
Європа з комендантською годиною
У більшості країн ЄС карантинні заходи значно суворіші, ніж в Україні. Зокрема, у Франції запровадили вже третій локдаун. Щоб вийти з дому, необхідно заповнити спеціальну форму. Без нагальної причини не можна подорожувати країною. З 19:00 до 06:00 діє комендантська година. Працюють лише магазини з товарами першої необхідності. Школярі навчаються дистанційно.
В Італії також діє комендантська година з 22:00 до 05:00. У країні заборонені необов’язкові подорожі і всі мешканці повинні носити маски в публічних місцях (як надворі, так і всередині будівель). У червоній зоні заборонено виходити з дому без поважної причини. Відкриті лише найважливіші магазини, а кафе та ресторани працюють лише на винос. Школярі та студенти навчаються дистанційно.
В Іспанії схожі обмеження, як у Франції та Італії. Уряд так само запровадив комендантську годину вночі. У всіх громадських місцях потрібно носити маску. У відкритих публічних місцях дозволяється збиратись лише шістьом особам, а в закритих – лише чотирьом. Школи також закриті.
У Німеччині уряд вимагає носити медичні маски (хірургічні або FFP2) у магазинах та громадському транспорті, а решта обмежень, як і в Україні, варіюється залежно від регіону. Для прикладу, у Берліні дія нічна комендантська година. Піти в непродуктовий магазин, перукарню або салон краси можна тільки зі свіжим негативним результатом експрес-тесту.
Суворі карантинні обмеження також діють у Польщі, Чехії, Нідерландах, Австрії та Бельгії.
Послаблення заради туристів
Низка європейських країн, де кількість хворих невисока, у квітні-травні послаблюють карантин. Це – туристичні Португалія, Греція та Кіпр. Також менш суворі протиепідемічні заходи тепер будуть у Швейцарії, де для відвідувачів відкрились тераси ресторанів і спортзали.
Власне, у Португалії з 15 березня запрацювали деякі підприємства, садочки та початкові школи. А на початку квітня – середні школи. У більшості регіонів вперше за два місяці почали працювати торговельні центри, а також кафе й ресторани з не більш ніж 4 клієнтами за столиком всередині, та 6 – надворі. У травні також планується відновити публічні заходи надворі.
Кіпр почне послаблювати карантин з 4 травня. Першими відновлять роботу підприємства будівельної та суміжних галузей. При цьому великі торговельні центри та магазини залишатимуться зачиненими. Також триватиме далі комендантська година в нічний час.
Греція, в якій також діє нічна комендантська година, планує зняти деякі обмеження на початку туристичного сезону. Зокрема, з 14 травня вона відкриває кордони для іноземних туристів зі щепленням або негативним ПЛР-тестом. Також у травні влада збирається дозволити роботу ресторанів. Але все це можливе, лише якщо картинка із хворими не погіршиться.
Європейці протестують
За останні два місяці у різних країнах Європи відбулись антикарантинні протести. На півдні Швейцарії кілька сотень молодих людей вийшли протестувати проти обмежень. Поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі, щоб заспокоїти мітингувальників.
У кінці березня у Франції 6,5 тисяч людей вийшли на вулиці Марселя святкувати карнавал. Як і в Швейцарії, протестувала молодь, яка «сита по горло життям у локдауні». Поліцейські розганяли порушників сльозогінним газом. Десятки людей отримали штрафи у 135 євро за порушення маскового режиму.
Кілька антикарантинних акцій відбулось також у німецькому Штутгарті. Загалом, за даними соціологічних досліджень, майже половина німців (46%) виступає проти запровадження комендантської години.
Тим часом в Україні більшість громадян – 65% – підтримує «жорсткий карантин», а 33% – не підтримують. При цьому 77% виступають за закриття ресторанів і кафе в рамках «жорсткого карантину», 63% – за закриття шкіл, а 50% – за закриття дитсадків.
Експерти зазначають, що очевидним мірилом ефективності локдаунів є зменшення кількості хворих. Однак це залежить від дуже багатьох факторів, не останнім з яких є довіра до дій влади і дотримання всіх обмежень.