Черговий пленарний тиждень українського парламенту.
З 15 по 18 червня працювали у пленарному режимі, і за цей час вдалося ухвалити лише 17 законів, з яких десять стосувалися ратифікації різного роду міждержавних угод.
Разом з тим, завершили обговорення та ухвалили в цілому два закони щодо так званої податкової амністії. Це зміни до Податкового кодексу (№5153) та Кодексу про адміністративні правопорушення (5156), а також за основу – зміни до Бюджетного кодексу (5154).
Коли ці документи отримають законну силу, то громадяни впродовж року добровільно зможуть подати декларації щодо належних їм активів і сплатити одноразовий збір до бюджету, легалізувавши цим свої статки, які з різних причин не були своєчасно оподатковані і залишилися, як то кажуть, у тіні.
Ще до завершення розгляду цих питань в країні розгортається антикампанія. Відчувається сильне занепокоєння певних прошарків суспільства, яким не до вподоби ця пропозиція чинної влади провести амністію і розпочати економічні відносини з потенційними платниками податків, як мовиться, з чистого аркуша.
Цікаво буде подивитися звіт наприкінці літа наступного року про згадане декларування і сумарний здобуток бюджету країни.
Також багато часу з вівторка по четвер витратили на досить нервовий розгляд законопроєкту щодо забезпечення незалежності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (№4107).
Все ж таки, попри політичні суперечки, конституційною більшістю його ухвалили, після розгляду понад чотирьох сотень поправок.
Відповідними законами також було збільшено бюджетні видатки на здійснення правосуддя місцевими апеляційними судами та на забезпечення розширеного обстеження новонароджених дітей на приховані вроджені вади здоров’я.
За основу ухвалено низку законопроєктів, зокрема щодо вдосконалення:
– добору та підготовки прокурорів;
– порядку зупинення та припинення державного фінансування статутної діяльності політичних партій;
– порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил.
Також за основу прийнято нову редакцію закону про страхування, який приймався аж 25 років тому і, звичайно, потребує суттєвого осучаснення.
Ще відзначу прийнятий за основу законопроєкт про особливості надання електронних публічних послуг.
Це документ, завдяки якому вже у найближчому майбутньому може з’явитися можливість надавати усі державні послуги онлайн, тим самим ліквідувати усі паперові довідки, які в багатьох державних установах продовжують вимагати у великій кількості з різних приводів.
Валерій Лунченко, народний депутат України