Закарпатська митниця Держмитслужби передала до Національного музею історії України, що в м.Київ, виносний Хрест-Розп’яття, монстрацію та чотиристулковий складень, виготовлені у першій половині ХХ століття, інформують на сторінці Закарпатської митниці.
Духовні раритети були вилучені на митному посту «Тиса», що на українсько-угорському кордоні, ще у 2018 році. А вивезти їх з нашої держави намагався у незаконний спосіб італієць.
Так, під час поглибленого митного огляду автомобіля іноземця митники виявили не заявлені при усному опитуванні та не вказані у митній декларації предмети, серед яких: Хрест-Розп’яття виносний, монстрація, складень чотиристулковий. Відтак, складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 ст. 483 Митного кодексу України. Церковні раритети вилучено.
Рішенням Ужгородською міськрайонного суду Закарпатської області визнано італійця винним у порушенні митних правил, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
Нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики України своїм наказом «Про передачу вилучених або конфіскованих культурних цінностей, обернених відповідно до закону в дохід держави, для постійного зберігання в державну частину музейного, бібліотечного та архівного фондів» зобов’язав Закарпатську митницю Держмитслужби передати конфісковані раритети до Національного музею історії України.
Що стосується самих церковних конфіскатів, то фахівці розповідають: виносний Хрест-Розп’яття кустарно виготовлений невідомим майстром у першій половині ХХ ст ймовірно в Україні (мідний сплав, литво, олійні фарби, розпис; розмір 32,5×20,7 см). Хрест чотирикінцевий з накладеним розіп’ятим Христом. Кожен кінець хреста виконаний у вигляді стилізованої квітки та прикрашений портретним олійним малюнком: у верхньому – Бога Саваофа, у лівому – Богоматері, у правому – Ісуса Христа, у нижньому – черепа та кісток Адама. До нижнього кінця хреста кріпиться металевий стрижень з різьбою для з’єднання з посохом (тростиною).
Наступний раритет – монстрація, виготовлений також у першій половині ХХ століття, ймовірно в Україні (білий та жовтий метал, штампування, фарбування, скло; розмір – 34,5х29 х 4 см). Фахівці уточнюють, що монстрація – ця дароносиці у католицькій церкві. Має форму сонця з розбіжними променями. Центральна частина монстрації має наскрізний отвір, що закривається з обох боків склом. В цьому отворі зберігається освячена гостія (освячений хліб, який став Святими Дарами).
Останній раритет – складень чотиристулковий, виготовлений у першій половині ХХ століття в Росії (мідний сплав, литво, розмір 18,2х40,9 см). Складень у вигляді чотирьох металевих іконок, які за допомогою втулок складаються-розкладаються. У розкладеному стані являють собою похідний (переносний) вівтар для молитов. На кожній іконці міститься п’ять клейм, на яких зображено релігійні свята або пам’ятні дати.