На одній із сторінок у Фейсбук, під назвою “Середнянська правда” розміщена публікація про ДП “Агропромислова фірма “Леанка” та його долю:
“Напевно, в кожному регіоні знайдуться такі підприємства-привиди: колись успішні, в променях слави, що йде далеко за межі України, а сьогодні – “доходяги” на межі банкрутства. На Закарпатті одне з найвідоміших таких вмираючих підприємств – ДП “Агрофірма “ЛЕАНКА”.
У каталозі провідних підприємств України читаємо: “Агрофірма “Леанка” – це понад 260 га виноградників, два виноробних завода і два виносховища, вітряки (потужність – 20 т борошна за добу), фруктовий сад, пшеничні поля, три ферми з великою рогатою худобою, одна свиноферма (всього у фірмі більше 1000 голів), макаронний цех і маслобойня, деревообробний цех і пилорама, автотранспортний парк (40 машин)”. Чи так це все станом на сьогодні? Чисельні видання, яким цікава доля агрофірми, уважно стежила за його розвитком, – чи то регресом, – в різні часи. До прикладу, Голос Карпат пише: “ У 2007 році агрофірму очолив ставленик Віктора Балоги Василь Боднар. Невідповідності в бухгалтерії, порушення тендерних процедур, законодавства – як наслідок – значні збитки та складне становище колись потужного державного підприємства”.
Видання ua-reporter наводить розповідь голови профспілки «Леанки» Ангеліни Соловейко. Жінка пригадує, що коли Василь Боднар почав керувати підприємством у 2007 році, там працювало 370 людей, а вже за кілька років залишилося 70. І тим зарплату виплачували частково зерном, частково іншою продукцією, а хтось взагалі не отримав свої гроші. Доходило до того, що Боднар почав розпродувати державне майно: знімати батареї, розбирати водонапірну башту, аби здати на металобрухт.
Також, за його участю був проданий свинарник в Чабанівці, млин в Середньому.
Доведені до стану відчаю люди, які працювали на підприємстві півжиття, змушені були йти на крайнощі: та ж Ангеліна Соловейко оголосила про 3-денне голодування. Що могло довести людину до цієї межі? Погрози з боку керівника звільнити та позбавити останнього мізерного доходу. Такі випробування тоді так підірвали здоров’я жінки, що до кінця своїх днів вона скаржилась на панічні атаки та болі в грудях.
В минулому році її не стало, ну а Василь Боднар «успішно» керував підприємством з 2007-го по 2013 роки, але й до цього часу залишався працювати на посаді заступника директора маючи надійний родинний тил в суді та прокуратурі.
З 2013-го змінилося 2 керівника підприємства, а “довгограючий керівник”, вже понад 14 років перебуває на керівній посаді продовжуючи руйнувати підприємство. Щоправда, 20 травня цього року Фонд держмайна оголосив конкурс на посаду директора агрофірми “ЛЕАНКА”. Півтора місяці підприємство жило надією на зміну керівництва та бодай якісь зміни.
Відповіддю на ці надії стало рішення Фонду: Враховуючи результати голосування переможцем конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора ДП «Агрофірма «Леанка» Боднаря Василя Йосиповича, як такого, що набрав найбільшу кількість голосів та показав найкращі знання законодавства України з питань, що регулюють діяльність підприємства, знання економіки підприємства, стратегічного планування та операційного управління”.
Висновок цієї історії – більш ніж невтішний: через “необдумані” владні рішення закарпатці втрачають унікальні, потужні виробничі об’єкти, тисячі людей залишаються без роботи, сотні гектарів землі перетворюються на пустку.
Неефективні керівники, які неодноразово скомпрометували себе, не повинні надалі залишатися в нагрітих управлінських кріслах. Місцеві жителі та небайдужі закликають Фонд державного майна переглянути своє рішення та повторно провести конкурс на посаду очільника підприємства, а голову ОДА А.Полоскова, голову облради О.Петрова особисто вплинути на ситуацію, що склалась навколо останнього ще якось працюючого державного виноробного підприємства на Закарпатті, що має славетну історію.”