Чергове військове звання – підполковник – наказом міністра оборони Андрія Тарана посмертно присвоєно ужгородцю, який загинув, захищаючи Україну, Віталію Постолакі, повідомляють на сторінці Ужгородської міської ради.
Сьогодні погони та витяг із наказу урочисто вручили мамі Героя – Калині Миколаївні Постолакі в будинку крайової «Просвіти». На зібрання прийшли також донька Дарина, рідні, друзі, близькі, представники влади, силових структур, військовослужбовці, курсанти.
Священник отець Михайло відслужив молебень за Віталієм та усіма загиблими захисниками України.
Полковник Микола Журавльов зачитав звернення міністра оборони – подяку мамі за виховання сина-патріота та витяг із наказу про присвоєння майору Віталію Постолакі чергового військового звання, вручив документи та погони Калині Миколаївні.
Микола Журавльов розповів, що Віталій Андрійович був першим, кого йому за службовими обов’язками довелося ховати, про те, що звання підполковника мали присвоїти Постолакі саме в ті дні, коли він загинув під Дебальцевим і нарешті це сталося зараз, через 6 років.
Мама Героя поділилася спогадами, про те, що син завжди хотів бути військовим, але вона його вмовила піти вчитися на філолога німецької мови, як лише з третьої спроби у 2014 році домігся відправки на передову, як востаннє приїздив у відпустку, щоранку телефонував із зони бойових дій і заспокоював, що у нього все гаразд.
Довгий місяць з 12 лютого 2015 року рідні не знали про долю Віталія, бо машину, на якій вивозили тіло, підірвали, останки забрали вороги на окуповану територію, спочатку вимагали гроші, потім – обмін на своїх. Могила Героя, як й інших закарпатців-захисників України, – на Пагорбі Слави в Ужгороді.
Калина Миколаївна подякувала полковнику Миколі Журавльову, другу сина, який їздив на впізнання тіла в Дніпро, Павлові Федаці, всім, хто допоміг, щоб про Віталія не забували, назвали в його честь одну з площ Ужгорода. Привітала з Днем захисників і захисниць України, Покрову Пресвятої Богородиці, які відзначали напередодні, зазначила, що найбільше нам потрібен мир, бо вона й досі щодня слухає новини і, на жаль, мало коли на сході України немає загиблих чи поранених.
Із Калиною Миколаївною була й онука, Дарина, донька Віталія, яка теж подякувала за підтримку родини та шанування батька.