Майже 10 гектарів винограду вирощує родина Шош із села Кідьош на Берегівщині і робить з нього вино. Для них це родинна справа. Щороку зі свого врожаю вони намагаються зробити 1 або 2 види нового вина.
За словами винороба Карла Шоша, його дідусь по материнській лінії, походить з родини Бочкай, у якій четверо братів були виноградарями. А з іншого боку у родині Шош було двоє виноградарів.
“На жаль, у ту пору, коли батько працював, за радянських часів, було заборонено займатися виноробством, до того ж у нього було лише пів гектара землі, як і у мене. Але мені це вдалося. Наприкінці 80-х років молодий голова колгоспу здав виноградники в оренду. Тож я взяв в оренду два гектари і так, наприкінці 80-х, все розпочалося. У 1992 році виникли фермерські господарства. Ми були одними з перших фермерів, і у той час, оці два гектари виноградників перейшли до нас”, — сказав Карло Шош.
У 2000 році створили спілку виноградарів, де Карла Шоша обрали головою. Зараз його сім’я володіє дев’ятьма з половиною гектарами, тому що разом з дітьми вони засадили ще два з половиною гектари. Також багато виноградників купували.
“Мій дідусь почав заробляти на життя виноградарством та виноробством, але вже орієнтувався на якість. Ми зараз повинні повернути те, чого позбавило нас 20 століття, — традицій, традиційного стилю виноградарства та виноробства, але переосмисливши це. Вина, які були виготовлені у той час, можливо, нині не відповідали б сучасним вимогам, але я вважаю, що з тих сортів винограду ми можемо виготовити такі вина, які можуть себе зарекомендувати з найкращого боку”, — розповів онук Карла Шоша Крістіан.
Від 6 до 8 людей працюють під час збору, а далі обрізки винограду. Коли роблять саме вино, у підвалі залишається Крістіан разом зі своїм дідусем Карлом та двоє працівників, які їм допомагають.
Крістіан Шош розповів: “Настав час, коли мені потрібно було вибирати професію. Я вибрав це доволі рано, але врешті-решт на цьому й зупинився. У 2010 році, коли мені виповнилось 15 років, я подав документи до технікуму виноградарства та виноробства, де я здобув освіту інженера-винороба, після чого продовжив навчання і став фахівцем захисту рослин”.
“Можна сказати, що колись Крістіан вчився у мене, а зараз я вчуся у нього. Ще коли він навчався, вже тоді ми з сином телефонували йому і запитували, як виконувати ту чи іншу роботу, або спілкувались у мережі Інтернет, поки не завершив навчання. Але зараз, дякувати Богові, він вже вдома, і нам легше”, — сказав Карло Шош.
“Мені дуже пощастило, адже він навчив мене основам, завдяки йому я закохався у цю професію, і навчаюсь у нього навіть нині. Я дивлюся на виноградарство та виноробство дещо з наукової точки зору, а він звертає увагу на різні дрібниці. Тому я повторюю, що виноградарство та виноробство — це величезний пазл , який складається з безлічі маленьких частинок”, — розповів Крістіан Шош.
Подробиці в сюжеті Суспільного Закарпаття: