200 тварин щепили від сказу у селі на Мукачівщині

160 собак та 40 котів щепили у селі Ключарки від сказу з 21 січня. Про це 24 січня Суспільному повідомив начальник Мукачівської районної державної лікарні ветеринарної медицини Михайло Молнар. Там наразі проводять заходи для недопущення поширення захворювання випадку сказу.

На території Мукачівського району є сім стаціонарних пунктів для проведення щеплень тварин: у Ракошині, Великих Лучках, Чинадійові, Нижньому Коропці, Залужжі та два у Мукачеві.

За словами Михайла Молнара, також серед населення проводять роз’яснювальні роботи з метою профілактики сказу. “Люди звертаються в’яло щодо вакцинації домашніх тварин, хоч вакцина безкоштовна і є у достатній кількості. Можуть звертатися усі мешканці Мукачева та району у ветеринарну службу”, — розповів начальник Мукачівської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Вакцинувати домашніх тварин від сказу потрібно щороку. “Якщо ми будемо систематично згідно схеми вакцинувати, то ми поборемо цей сказ і убезпечимо себе і домашніх улюбленців проти такого захворювання”, — розповів Михайло Молнар.

За його словами, у 2021 році на території Мукачівського району від сказу щепили 13 527 собак, 4 185 котів, 85 корів та 10 кіз.

Нагадаємо: на Мукачівщині у собаки виявили сказ

Для довідки:

Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням квалфікованої медичної допомоги смерть неминуча.

Причини сказу і шляхи передавання інфекції

Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:

– укус;
– подряпину та мікроушкодження шкіри;
– потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

Симптоми сказу

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

– місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
– кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
– віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Відправ другу:
Залишіть коментар