Асоціація північно-східної Угорщини АлтерЕго сьогодні провела заключну конференцію міжнародного проекту «Навички задля майбутнього», який досліджував взаємозв’язок соціальної сфери та охорони здоров’я українсько-угорського прикордоння.
Робота тривала 1,5 роки, в рамках проекту крім АлтерЕго працювали Благодійний фонд «Проекта ТАЧ» та студенти УжНУ. Всі учасники «Навички задля майбутнього» висловили бажання продовжити співпрацю.
Керівник проекту Асоціації АлтерЕго Маріанна Пензеш розповіла, що про результативність проекту свідчить бажання його продовжити.
«Рік ми досліджували шляхи взаємодії та співпраці між різними секторами – соціальним та медичним. За цей період ми знайшли методи і форми роботи, що підвищують їхню ефективність. Ця робота була не суто теоретичною, фахівці різних галузей, різних сфер дослідили доробки та проблеми, де існують білі плями в питаннях інтеграції медицини та соцсфери.
Ми провели обмін досвідом, багато тренінгів та навчань для фахівців як з Угорщини, так і з України. Одним із головних результатів є онлайн-тримовний словник. Він охоплює термінологію соціальної сфери та охорони здоров’я українською, угорською та англійською мовами», – наголосила угорський партнер.
Англійська мова, пояснюють учасники проекту «Навички задля майбутнього», потрібна для звірки деяких понять, тепер словник, до якого є вільний доступ через мережу Інтернет, може використовуватися як для роботи, так і для навчання.
Проект було поділено на три напрямки: спільне навчання, веб-словник та розробка методичних посібників, до яких включено ідеї та поради, які можна використовувати у щоденній роботі.
Серед здобутків називають і каско-терапію, яка створює повністю невимушену атмосферу і людина може розкритися.
Учасники проекту, представники Дебреценського Наукового Університету наголосили, що ця робота спрямована на Європу, адже Угорщина – це вже європейська країна, а Україна стоїть за крок до цього.
Декан факультету суспільних наук УжНУ Юрій Остапець розповів, що така робота є актуальною для України.
«Студенти нашого факультету змогли подивитися, як це все відбувається у сусідів. Громадяни Закарпаття, яких навчили правильно організовують свій спосіб життя, можуть поширити ці знання серед знайомих. Бо стан здоров’я не так залежить від матеріальних благ, як від самоорганізації. Це треба бачити і цьому треба вчитися», – поділився ужгородський освітянин.
Проект досліджував в тому числі вплив соціально-економічних факторів на психічне здоров’я людей. Дослідження «Ринок праці для молоді» проводилося і в Угорщині, і в Україні. Досліджувалося поліпшення економічної конкурентоспроможності людей через розширення їх можливостей у галузі освіти.
Джерело