Антон Петров — вимушений переселенець з Дніпра. Чоловік від початку вторгнення Росії в Україну живе в Ужгороді. Тут він разом з представниками Товариства “Червоний Хрест” надає медичну допомогу людям та проводить навчання з її надання. Про це пише Суспільне Закарпаття.
Напередодні війни Антон Петров приїхав у Львівську область. Звідти перебрався в Ужгород. Каже: “Я їхав на заробітки у Польщу. Я вже мав всі білети, офіційне запрошення. Я виїхав з Дніпра зі своєю матір’ю якраз, коли ввели надзвичайний стан. Коли ми вже приїхали у Львів, подивилися новини, то вже був воєнний стан. Оскільки ми вже були безробітні, то ми вирішили, що вже не будемо їхати назад”.
Антон Петров каже: зателефонував своїм колегам з Товариства “Червоний Хрест”, до якого він долучився у 2017 році, щоб запитати, чи потрібна його допомога.
“Мене направили до Ужгорода. В Ужгороді мене прийняли дуже тепло, тому що в них не вистачало вільних рук і не вистачає в них інструкторів з домедичної допомоги, яким я є. Тому я тут вирішив залишитися, хоча збирався повертатися додому. Тут я став на облік у військкомат, щоб мене не шукали, щоб знали, де я знаходжуся, і ось продовжую своє хобі”, — розповів чоловік.
Зараз Антон Петров проводить курси домедичної допомоги для охочих, а також чергує на місцях, куди його відправляє Товариство “Червоний Хрест”. Каже: відколи входить до Товариства “Червоний Хрест”, носить з собою аптечку. Робить це, щоб допомогти людям у разі потреби.
“Я маю звичайний еластичний бинт, десь 5 пар рукавичок. Є термоковдра. Пластир є. У мене є з собою маркер. Присипка дитяча, травматичні ножиці”, — розповів чоловік.
За словами Антона Петрова, у Дніпрі в нього залишилися родичі. На запитання, чи хоче повернутися додому, каже: “Чесно кажучи, так, але я розумію, що там у нас дуже великий штат ЗШР — загону швидкого реагування і моя поміч, як би це не було голосно сказано, тут потрібна більше, ніж там, вдома”.