“Крик нації” — перша вистава відновленого театру з Маріуполя. Її показали в Ужгороді, бо саме тут наразі працює Донецький академічний обласний драматичний театр міста Маріуполь. На Закарпаття приїхали 11-ро з 210 ти працівників закладу. П’єсу “Крик нації” написала трупа театру. У ній розповіли про життя і долю Василя Стуса, який з дитинства жив у Донецькій області. Про це виданню Суспільне Закарпаття розповіла виконувачка обов’язків директора — художнього керівника театру та режисерка вистави Людмила Колосович. За її словами, у кожного актора, а їх 7, кілька ролей.
Акторка Олена Біла в Донецькому театрі працює 19 років. У п’єсі “Крик нації” жінка зіграла кілька ролей. Одна з них — роль дружини Василя Стуса Валентини Попелюх.
“Така психологічно-драматична роль дуже рідко вдається акторові. Я задоволена тим, що я працюю, що я залишилася в професії. Для мене це головне, тому що я можу психологічно налаштовуватись, а не сходити з розуму, бо дуже важко пережити те, що трапилося зі всіма нами та й українцями загалом”, — розповіла Олена Біла.
Уперше з трупою Донецького театру грає Дмитро Муранцев. У п’єсі “Крик нації” хлопець також виконав кілька ролей.
“У нас усі, окрім головного героя, грають багато ролей. Наше головне завдання — максимально передати справжнього Стуса, тобто ми граємо оточення Стуса: і друзів, і ворогів. У Маріуполі я навчався на актора. Я був студентом, а Людмила Леонідівна Колосович була моєю вчителькою. Після повномасштабного вторгнення вона мені запропонувала зараз приєднатися до трупи і я ще паралельно навчаюся. Чи хочеться, щоб війна закінчилася і ми перемогли? Так, але я не до кінця вирішив, чи зможу пересилити себе, щоб повернутися і жити в Маріуполі, навіть, якщо його відбудують, а це буде 100%, але ходити тими вулицями й згадувати те, що ми бачили, це важко…”, — каже актор Дмитро Муранцев.
Актори прем’єру вистави “Крик нації” підготували на 16 липня навмисно, адже пройшло 4 місяці з дня руйнування, 16 березня, російськими військовими їхнього театру в Маріуполі. Розповіла виконувачка обов’язків директора театру та режисерка вистави Людмила Колосович.
“Дуже важливо було 16 липня — день у день — через 4 місяці зробити прем’єру. Чому саме Стус? Тому, що 2-річного Стуса батьки перевезли з Вінницької області в Донецьку, там він ріс в донецькому середовищі, там він вчився в інституті, там він викладав українську мову в школі, там він побачив, що відбувається в Донецьку. Він був пророк. Він сказав, що його так турбує доля Донбасу, бо вважав, що це майбутня доля України й ось, що зараз відбувається”, — каже виконувачка обов’язків директора Донецького театру.
Людмила Колосович каже: п’єсу “Крик нації” написала ціла трупа. Для цього актори читали багато літератури та переглянули відео про життя і творчість Василя Стуса.
“Половину п’єси я написала сама, а потім зрозуміла, що вже далі не можу, тоді я покликала на допомогу акторів, ми створили творчу лабораторію і почали писати всі разом”, — каже Людмила Колосович.
Подробиці в сюжеті Суспільного Закарпаття:
Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»