Вчора, 13 вересня, у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту відбулося відкриття виставки весільного одягу, атрибутики та світлин «ЗАМІЖЖЯ ЇЙ ЛИЧИТЬ / MӐRITIŞUE I SE POTRIVEŞTE / SVADBA JEJ PRISTANE». Це стало можливим завдяки міжнародному грантовому проєкту «Культурні зв’язки – культурна мобільність в прикордонному регіоні.
Про це повідомляють на сторінці музею у ФБ.
Показ є результатом тривалої дослідницької роботи, проведеної спільно з колегами Повітового музею Сату Маре (Румунія) та Музею української культури у Свиднику (Словаччина).
Пропонована експозиція знайомить всіх охочих з окремими весільними обрядодіями, весільною атрибутикою, вбранням наречених. Цінність виставки полягає в тому, що вона об’єднала матеріали великого етнічного масиву в контексті порубіжжя – Пряшівський край (Словаччина), Закарпаття (Україна) та повіт Сату Маре (Румунія). Українська сторона акцентує увагу на обряді благословення наречених батьками, румунська – на зачісці нареченої, словацька – на весільному застіллі й забавах.
Поряд із світлинами на виставці показано традиційні весільні костюми гуцулів, долинян, бойків і лемків Закарпаття. Домінантою частиною виставки є експозиція «Благословення наречених батьками». Зазвичай ця обрядова дія проходила в хаті нареченої, рідше – нареченого. Першим благословляє батько нареченої, тримаючи в руках ікону, а поруч – мати з хлібом.
Виставка демонструє й історичну ретроспективу та збереженість традицій у сучасності. Поряд із світлинами першої половини ХХ ст. подані фото, здійснені за результатами дослідницької роботи в рамках проекту.
Урочиста частина розпочалась з промови директора ужгородського скансену Василя Коцана, який ознайомив присутніх з особливостями підготовки до цього проєкту, шляхи його реалізації. Також зауважив, що ці роки видалися складними у зв’язку з пандемією COVID-19 та повномасштабною російсько-українською війною, однак попри це все важливо йти наміченою траєкторію.
Задля кращого розуміння весільної специфіки процес барвінкоплетіння у лемків відтворив Краєзнавчий музей міста Перечин. Запрошений колектив реконструював сценку з підготовки весільних вінків з барвінку, яка супроводжувалась народними піснями та танцями.
Опісля цього до слова запросили заступника директора департаменту культури, національностей та релігій Закарпатської ОВА Віктор Кравчук. Він акцентував, що в умовах сьогодення важливо зберігати пам’ять про минувшину, особливо зважаючи на етнічну строкатість нашого краю.
Цікавою була промова Адели Добреску, менеджерки міжнародного грантового проєкту прикордонних регіонів. Вона поділилась своєрідністю підготовки весільної зачіски нареченої в Негрешті-Оаш (повіт Сату-Маре). Згідно з її словами, цей процес дуже копіткий, по часу може займати 16 годин, адже зачіску буквально плетуть (тчуть). Також наголосила на тому, що традиції не помирають, а тільки трансформуються відповідно до вимог часу та простору.
Заслуговують на увагу слова директора Музею української культури в м. Свидник Ярослава Джоґаника. Музейник підтримує ініціативи, спрямовані на збереження матеріальної та духовної спадщини народів. Зауважив, що у сьогоднішніх викликах, які кидає нам світ, це нагальна потреба і обов’язок кожного небайдужого науковця.
Спогадами про «свальбу» у с. Нове Давидково Мукачівського р-ну поділився архітектор, графік і живописець Борис Кузьма. Активна підготовка розпочиналась за три дні до початку весілля у його рідних краях, і це було гучне дійство на усю околицю. Також митець відзначив, що ця тема була наскрізною у творчості видатних художників-земляків – Йосипа Бокшая, Гаврила Глюка та інших.
Завершальне слово взяла директорка Обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук. Вона поділилась враженнями від експозиції, аргументувала цінність нематеральної культурної спадщини та побажала успіхів у науково-творчому розвитку.
Виставка експонуватиметься у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту до 2 жовтня цього року. Опісля завершення терміну експозиція емігрує до Румунії.
Запрошуємо усіх охочих насолодитися атмосферою традиційного весілля прикордонного регіону!
Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»
