Керівництво Словаччини від початку повномасштабної війни висловлює підтримку Україні, допомагає зброєю, боєприпасами та засуджує дії росії. Водночас словацький часопис “Dennik N” 14 вересня вийшов зі статтею під заголовком “У Словаччині переважає бажання, щоб війну виграла Росія”. У словацькому медіа оприлюднили липневе опитування, яке проведене соціологічною службою “MNFORCE”, PR-агенством “Seesame” і Словацькою академією наук. Про це пише Суспільне.
Опитування мало питання: “Як ви хотіли б, щоб закінчилася війна в Україні?” На вибір була 10-бальна шкала, де 1 — означало бажання однозначної перемоги РФ, а 10 — переконливої перемоги України. Тих, хто обирав бали від 6-ти до 10, тобто схильний до перемоги України були 30% опитаних. Майже 18% не визначилися. А тих, хто схилявся до балів від 1-го до 5-ти (тобто більше до перемоги РФ) було понад 52%.
Водночас між тими, хто дав однозначну відповідь різниці майже не було: про бажання перемоги Росії висловилися 20,6%. А про бачення України переможною в цій війні однозначно відповіли майже 20%.
Результати соціологічного дослідження прокоментував телевізійному ефірі “Суспільне. Спротив” радник прем‘єр-міністра Словаччини Александр Дулеба.
“Охарактеризуємо саме дослідження, тому що в Словаччині його обговорюють. Директор Інституту соціології Академії наук, який організував це дослідження, пояснив методологічну помилку. Це дослідження справді некоректне. Редактор газети “Dennik N” дав свою інтерпретацію, не чекаючи на інтерпретацію соціологів. Ті люди, які обирали число 5, вони були посередині, вони не обирали Україну чи Росію, але статистично цей бал віддали на користь Росії. А це 16,3% респондентів. Може бути така інтерпретація, що це люди, які не бажають війни, але це на має бути на користь Росії. Це не була шкала, яку зазвичай дають під час соціологічних опитувань із варіантами “за”, “скоріше за”, “проти”, “скоріше проти”, “незнаю”, — розповів Александр Дулеба.
“У Словаччині є проблема з дезінформацією та російськими наративами”
“Я не кажу, що у Словаччині не має проблем з точки зору історичних причин позитивно бачити Росію. Словаччина справді є вразлива для російських наративів. Зараз під час війни є однозначна підтримка України з боку словацької влади”, — каже Дулеба. За його словами, прем’єр-міністр Едуард Геґер ще до повномасштабної війни говорив про партнерство та добросусідство з Україною. “Ми підготували стратегію розвитку наших відносин, яку ухвалили прем’єр-міністри Словаччини та України у листопаді 2021 року. Там йшлося насамперед щодо підтримки європейської інтеграції України”, — зазначив радник прем‘єр-міністра Словаччини.
Александр Дулеба додав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії, Едуард Геґер був першим прем’єр-міністром членської країни ЄС, який у березні під час саміту поклав своїм колегам на стіл конкретні пропозиції, як організувати підтримку Україні. “Зараз питання щодо європейської інтеграції України — це не домашнє завдання для України, а домашнє завдання всіх нас. Тому що, якщо ми не зможемо зробити все, що в наших силах, аби Україна була частиною Європейського Союзу, тоді не зможемо стабілізувати ситуацію в східній Європі”, — розповів Александр Дулеба. “Я зустрічався на рівні радників з представниками найскептичніших країн щодо України. І був результат. Це і стратегічний інтерес Словаччини”У соціологічному дослідженні щодо преференцій політичних партій, то бачимо, що тут є виборці двох політичних сил, які однозначно підтримують у війні Росію. А це екстремісти. Це партія “Республіка” та партія “Соціальна демократія”, лідером якої є колишній прем’єр Роберт Фіцо. Вони роблять все, щоб поляризувати Словаччину. Та частина словаків очікують від Росії те, що вона не може їм дати. Вони придумали собі свою власну Росію. І вони не бачать ту реальну Росію. Тут є проблема з дезінформацією та російськими наративами. Також треба розуміти економічну ситуацію: ціни на енергоносії стрімко ростуть. І у населення є незадоволення урядом. І цим теж намагаються скористатися політики”, — зазначив Александр Дулеба.
Подробиці в сюжеті Суспільного:
Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»