Попри значну кількість топонімів, які пов’язані з росією й підлягають перейменуванню, та радянських об’єктів, які досі не демонтували, процес деколонізації та декомунізації на території Закарпатської області наразі відбувається швидше, ніж до повномасштабного вторгнення росії, каже співзасновник проєкту “Декомунізація. Україна” Вадим Поздняков. Про це пише Суспільне.
За його словами, останнім часом цей процес дещо уповільнився. Як позбуваються об’єктів радянського та російського минулого — Вадим Поздняков розповів Суспільному.
Слід зазначити, що учасники проєкту розробили мапу, де позначили усі об’єкти та елементи радянської спадщини на території України. Згідно з мапою, на Закарпатті залишилося демонтувати ще близько 70 радянських об’єктів та символів.
За словами Вадима Позднякова, переважна більшість громад в області, які хотіли пройти процеси деколонізації та декомунізації, зробили це добровільно.
“З майже 1000 вулиць, які потрібно було перейменувати станом на початок повномасштабного вторгнення, залишилося вже менше ніж 150. Більш ніж половина пам’ятників і меморіальних дощок у краї — демонтували. Процес зараз йде куди повільніше, ніж пів року чи рік тому, оскільки лишилися у більшості такі громади, які цей процес затягують”, — каже Вадим.
З початку повномасштабної війни на Закарпатті демонтували понад 100 різноманітних пам’ятників, погрудь, серпів і молотів, зірок та меморіальних дощок
Мукачівський та Ужгородський райони мають найкращі показники по демонтажу радянських об’єктів. Лідером є Рахівський район, проте там не так багато цієї символіки й було. А на Ужгородщині й Мукачівщині було проведено величезну роботу, проте трохи ще залишилось допрацювати. Найгірший показник у Хустському районі, і це власне завдяки самій Хустській тергромаді, де досі є 13 об’єктів на демонтаж, каже Вадим.
“Зазвичай, демонтаж пам’ятників проходить доволі спокійно. Є люди, які підтримують ці процеси, є й ті, які в силу певних обставин не розуміють важливість цього процесу і можуть бути невдоволені. Але це невдоволення триває рівно день у вигляді негативних коментарів у Facebook. Загалом ставлення скоріше позитивне, якщо перейменування якісні. Люди хочуть називати вулиці іменами героїв, які жили у їх містах та селах”, — розповів Поздянков.
Зі слів співзасновника проєкту “Декомунізація. Україна”, найбільш ганебні історії щодо демонтажу в області — це орден із зображенням Кремля у Полянській громаді, назва села Пушкіно і їх відмова демонтувати пам’ятник радянському солдату, пам’ятник радянським солдатам у Виноградові та площа Пушкіна в Ужгороді.
З початку повномасштабного вторгнення у Закарпатській області вдалося перейменувати близько 85% вулиць
“Найголовніша проблема — це місто Ужгород, де залишилося багато вулиць до перейменування і в нових назвах не вшановано низку видатних політичних, військових, культурних діячів, які це заслужили. Досі нема вулиць, які б носили імена Івана Чендея, Петра Скунця, Олега Куцина, Михайла Колодзінського тощо. Хочу зазначити, що у Міжгір’ї досі є вулиці російських полководців — Кутузова і Суворова, у Дубовому, що на Тячівщині, є вулиця Молодої Гвардії, у Чинадієві є вулиця імені чекіста Гайдара. Щодо населених пунктів, то досі не перейменували село Пушкіно, що у Берегівському районі. І процес, на жаль, так і не було запущено згідно з процедурою. Тому назву селу обере Верховна Рада України”, — каже Вадим.
Велика кількість радянських об’єктів на території Закарпатської області, які досі не демонтовують, пов’язана з недостатнім рівнем розуміння важливості даних процесів з боку керівництва громад, загальна байдужість до гуманітарних питань й небажання сваритися з частиною свого електорату, додав громадський діяч.
“Найкращі показники по демонтажу радянських об’єктів від лютого 2022 року показали Львівська та Закарпатська області, хоча останнім часом темпи по демонтажу дуже впали. Щодо перейменування вулиць, то область, якщо брати відсоткові показники, напевно входить у ТОП-5, проте потрібно зараз активніше включитися, аби цей процес довести до логічного завершення”, — підсумував Вадим Поздняков.
✅ Приєднуйтеся до телеграм каналу «Новини Закарпаття»