Мой друг печалится не может-
сегодня он от нас ушел
дорогой длинною, геройскою
Саур-Могильской стороной!
Мой друг печалится не может,
так как погиб он как герой!
От пули снайпера “Востока”
Ушел дорогою цветов
Был очень он хороший папа
Для любящей своей жени, детей
Сегодня он ушел на небо
За наших с Вами сыновей.
И сердце биться перестало
От пули снайпера шальной
Любил он Родину и землю,
Что воспитало в нем любовь!
Мой друг печалится не может,
Душа моя по нем болит
И может быть, еще мы будем?
Как раньше дружною семьей!
Где смех детей и шепот солнце покажет нам свою любовь
Мой друг Сергей! печалится не сможет
Так как ушел он как герой !
(с) 04/04/2016, М.В. Журавльов
P.S.: даний вірш присвячений Військовим комісаром Ужгородського ОМВК Миколою Журавльовим бойовому побратиму Сергію Шулікову «Сєрьга», 1983 р.н. – заступнику командира роти, інструктору з парашутно-десантної підготовки розвідувальної роти 13-го батальйону житомирської 95-ї окремої аеромобільної бригади (в/ч А0281), що героїчно загинув 28.07.2014 р. від кулі снайпера в районі міста Шахтарськ (Донецька область), неподалік кургану Савур-Могила. Народився Сергій в с.Садове Миколаївської області, проживав в м. Житомир разом з дружиною та двома дітками, де і похоронений.
С. Шуліков посмертно отримав звання майора та нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня і відзнакою “Народний Герой України”.