Автономна Республіка Крим, або як тепер правильніше говорити Республіка Крим у складі Російської Федерації, вже практично повністю приєдналася до нової країни.
Однак багато аспектів залишилися так і не вирішеними. Поряд з тим, що з економічної точки зору досі є безліч конфліктів, так з соціального плану, громадяни півострова поки ще не можуть звикнути до того, що вони стали частиною зовсім іншої, хоч і близькою по духу, країни.
Так, питання з кордоном і її перетином поки ще залишається відкритим і неконтрольованим. Люди не можуть в’їжджати в Крим або виїжджати з нього з упевненістю в тому, що їх не залишать на кордоні через відсутність закордонного паспорта або належних документів. Перевірка зараз йде досить лояльна. Проїхати можна і за наявності звичайного цивільного паспорта, будь то російського чи українського. Тим не менш, ситуація може змінитися в будь-який момент і, як наслідок, наприклад, людей можуть не пустити на півострів з яких-небудь причин. Ще однією важливою проблемою є введення рубля в Криму. Більшість країн проходило подібну процедуру при вступу до ЄС, коли протягом певного періоду часу вводилося євро і паралельно в ходу були дві валюти. Те ж саме відбувалося і в Україні після проголошення незалежності: спочатку був перехід з рубля на купони, а потім з купонів на гривні. З психологічного боку людині складно звикнути до подібних змін. У 90х було простіше тим, що перехід був з тисячних і мільйонних цін на ціни з одним або двома нулями. Тепер же кримчани бачать зворотний механізм. І на підсвідомості всі ціни, які насправді озвучені в рублях, все ще сприймаються в гривневій валюті.
І все ж, побутові проблеми простого населення півострова здаються дитячими в порівнянні з тим, що відбувається з економічною системою як Криму, так і материкової України. Вже багато було озвучено того, що втратила наша країна з від’єднанням АРК, але, як виявляється, список був не повними.
Банківський «витік»
Від’єднання Криму від складу України говорить про те, що всі підприємства, які знаходяться на території півострова відтепер перебуватимуть під юрисдикцією Російської Федерації при здійсненні певних процедур, або ж мати статус іноземного суб’єкта. Добре б це звучало тільки для приватних підприємств. Але, наявність державних суб’єктів у Криму ускладнює ситуацію. Більшість банків, що функціонують в АРК, закрилися через небажання і неможливості більше там працювати. Весь банківський сектор даного регіону становить 5% фінансової системи України. У Криму дуже добре розвинена банківська інфраструктура. Зокрема, за даними Незалежної асоціації банків України, на початок лютого 2014 р. в регіоні функціонувало понад 1200 відділень різних банків, що перевищує 6% загальної кількості банківських точок у країні. По цифрах – це невелика частка з 100%, проте, по функціональності і продуктивності – це багато.
Так, в Криму на весь регіон, в порівнянні з іншими частинами України, найбільше насичення банківськими відділеннями по відношенню до чисельності населення, яка постійно проживає на території півострова. За даними НАБУ, на кожних 10 тис. кримчан припадає більше 5 банківських відділень. Більше – тільки в Одеській області (майже 6 відділень) та Києві (7 відділень). А це говорить вже багато про що.
Проте, всі українські банки збираються йти з півострова. Більшість відділень вже закрилися і просто «біжать» вглиб України. З усіх працюючих залишаться тільки Чорноморський банк реконструкції та розвитку і «Морський» банк, які зареєстровані в АРК. Якщо у одного тільки Приватбанку було близько 300 відділень по всьому Криму, які закрилися практично відразу, то, що вже говорити про інших. Про закриття свого бізнесу в Криму вже заявили «Фінанси та Кредит», ПУМБ, Укрексімбанк, Райффайзен банк Аваль, Приватбанк, Укрсиббанк, а також ряд дрібніших. Серед них – «Хрещатик», Імексбанк, «Південний», «Київська Русь», «Платинум», Терра-банк. Перший віце-прем’єр самопроголошеної Республіки Крим Рустам Теміргалієв заявив про те, що офіційно до 1 січня 2015 року всі банки можуть спокійно працювати згідно з українськими правилами та законодавством. Здавалося б, час ще є для переоформлення документів або хоча б закриття річного режиму роботи. Тим не менше, подібні умови не влаштовують представників українського банківського бізнесу. І ось на сьогоднішній день на територію Криму успішно впроваджуються російські банки, кількість яких вже налічується близько 88 одиниць.
Нафта і газ Криму
Ресурсний потенціал узбережжя Криму «Чорноморнафтогаз» оцінює майже в 2 трлн куб. м, запаси нафти – більш ніж у 430 млн т. Однак доведені запаси значно скромніше – 66,2 млрд куб. м газу і 21,7 млн т нафти. Причому, за оцінками НАК «Нафтогаз України», запаси газу в акваторії Чорного і Азовського морів становлять лише 48 млрд куб. м, нафти – 3 млн т. Це не так багато, як хотілося б, але за деякими джерелами сьогоднішній видобуток забезпечує півострів енергоресурсами майже на 65%. Якби почалися глибші розробки та видобуток нафти і газу, то Крим, чи разом з ним ще й Україна, могли б не тільки повністю задовольняти потреби внутрішнього ринку, але ще й продавати ресурси іншим країнам, як це було за часів СРСР. Проте, проблема того, що перспективи не здійснилися, в тому, що собівартість видобутку для нашої країни занадто велика. Навіть велика частка видобутої нафти, яка пішла б на зовнішні ринки, не покрила б всіх витрат. Саме тому на сьогоднішній день загальний видобуток газу і нафти становить лише 6% і 16% відповідно.
Тепер же, уряд Криму сподівається на те, що розробками займеться Росія. По-перше, в РФ є достатньо коштів для здійснення подібних операцій, а також все необхідне обладнання. По-друге, чисто на політичній основі Росія просто зобов’язана буде «приплюсувати» собі нові родовища і тим самим збільшити частку світових запасів, зосереджених саме в їх країні. «Під охорону вже взяті Одеське і Безіменне родовища, які знаходяться в стадії облаштування, а також газові та нафтові платформи державної української компанії «Чорноморнафтогаз». Кримська влада розраховує, що розробкою цих родовищ вуглеводнів займеться Росія. У 2013 році на об’єктах «Чорноморнафтогазу» було отримано понад 1,65 млрд куб. м газу», – констатує спікер Верховної Ради республіки Володимир Константинов.
З іншого боку, деякі експерти стверджують, що ні Росія, ні Крим від цього не виграють, тому як добувати, власне, нічого. «Справа в тому, що нафту в Криму поки інтенсивно не видобувають – прогнозні непідтверджені запаси досить низькі», – каже Ілля Хаджинов, доктор економічних наук і професор кафедри Міжнародної економіки Донецького національного університету. Такої ж думки дотримується і завсектору економічного департаменту Інституту енергетики та фінансів Сергій Агібалов. За його словами, на сьогоднішній день на шельфі України фактично добувався тільки газ – в 2013 році видобуток перевищив 1,6 млрд куб. м, до 2015 року вона має зрости до 3 млрд куб. м. Нафта видобувається в мінімальних обсягах – близько 10 тис. т на рік. Скільки ж там ще залишається незвіданих запасів – нікому достеменно невідомо. Можливо навіть, що цих запасів не так вже й багато і вони обмежуються саме тим, що вже досліджено.
Альтернативні джерела енергії
Окрім наявності найважливіших, на сьогоднішній день, енергоресурсів на території Криму, півострів має досить потужний потенціал для розвитку відновлюваних джерел енергії. В останні роки цей потенціал почав використовуватися у всю, в першу чергу, через те, що АРК залежить від постачання енергоресурсів з материкової України. Станом на кінець 2013 року 20% споживання було вже за рахунок вітряної та сонячної енергетики. «Альтернативні джерела енергії забезпечують близько 15-20% потреби в електроенергії, але вони по більшій мірі залежать від погоди і зміни дня і ночі, оскільки в більшості випадків це сонячні електростанції», – підкреслює Ілля Хаджинов. У Криму вже побудовано і запущено більше десятка сонячних електростанцій, які в сукупності дають близько 300 МВт електроенергії, що складає приблизно одну четверту частину від потреби півострова. Однак, як уже зазначалося вище, подача електроенергії таким шляхом безпосередньо залежить від погоди та кліматичних умов. Не завжди сонячним батареям вдасться забезпечити всі потреби населення і виробництва.
Поряд з даною альтернативою, великим успіхом користується і вітряна енергетика. Перебуваючи в безпосередньому контакті з морським простором, Крим ще з 2011 року приступив до будівлі вітряних електростанцій за підтримки компаній з Франції, Німеччини та Великобританії. Морські потоки вітру в два рази сильніше звичайних рівнинних. Саме тому таке розташування для станцій більш, ніж вигідно.
Як відомо, британська компанія недавно завершила будівництво найбільшої в світі вітряної станції London Array, яка розташовується у воді в 20 км від берега. Потужність станції досягає 630 МВт. На ній встановлені 175 турбін. Вартість даного проекту занадто захмарна, однак, воно того варто, як вважають багато фахівців. Зелений бізнес, як і альтернативна енергетика, окупає витрати дуже довго, тим не менше, весь світ зараз налаштований на оздоровлення планети.
Подібну станцію мало б сенс побудувати і в Криму, проте витрати для нашого уряду просто несумірні, та й населення півострова було проти спорудження будь-яких суб’єктів у прибережних водах Чорного моря. Тим більше, за словами доктора наук, для будівництва таких споруд необхідно мілководдя і висока інтенсивність вітру на одиницю площі, а також великі витрати. На будівництво London Array витратили 2,3 млрд. доларів.
І все ж, стрімкий розвиток альтернативної енергетики в Криму і можливий видобуток нафти і газу за допомогою Росії, повністю відірве півострів від України.
Олександра Полівана