Ужгородець Качур Дмитро Дмитрович, який страждає від психічних розладів, що підтверджено так як він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні в психдиспансері, переслідує неповнолітню дівчину, з якою мав нетривалий час стосунки, то котру побив почувши від неї відмову у подальших стосунках.
Батьки дівчини намагаються відгородити його від своєї доньки, та все марно та як хлопець не розуміє людської мови. Вже звертались і до правоохоронних органів,і до його батьків.
Місцеві правоохоронці в свою чергу можуть тільки розвести рукам керуючись нашим законодавством, що за переслідування немає статті за якою можна було б притягнути його до кримінальної відповідальності.
Суддя який веде розгляд справи готовий допомогти та немає стільки повноважень щоб змінити наше законодавство. Максимально може притягнути до “адмінки”. Це щодо статті 125 п.1 за побиття. Батьки Д взагалі не ідуть на контакт з батьками неповнолітньої, керуючись тим що він дорослий і може сам відповідати за свої вчинки.
Батько Д використовує свої зв’язки з минулої роботи (в минулому співробітник СБУ) всіляко намагається вигородити свого сина. Намагався навіть вплинути на суддю, ніби влаштував сина на офіційну роботу, щоб ТОВ могло взяти його на поруки та він не поніс покарання.
Дільничний співпрацює з батьком Д та вирішує питання в односторонньому порядку та відноситься до потерпілої упереджено, при цьому жодного разу не спілкувавшись з батьками.