Триваючі військові дії на сході України і настання холодів показали масу невирішених питань в організації побуту військових.
А чого можна було чекати? За весь час незалежності у комунальній сфері нового практично нічого не зроблено. Країна активно «проїдала» той запас, який створювався ще за часів СРСР.
Українська армія, як дзеркало всіх комунальних проблем України. З тією лише різницею, що в ЖКГ хоча б «латали» проблемні місця, то в армії і на це грошей не виділяли. Роками солдати жили в неопалюваних казармах, часом без води, а то й без світла.
З початком бойових дій на сході, ситуація не змінилася – якщо на озброєння, обмундирування, паливо і т.д. гроші виділяються, то до облаштування, хоча б на мінімальному рівні, побутових умов, руки не доходять. Особливо це актуально для підрозділів на передовій.
Зрозуміло, що відразу не вирішити всі проблеми, які накопичувалися десятиліттями. Свій відбиток накладає і військово-політична ситуація в країні. Але все ж заходи щодо забезпечення нормальних побутових умов у підрозділах необхідно вживати терміново, оскільки це безпосередньо позначається на боєздатності армії. При цьому необхідно враховувати і специфіку функціонування армійських підрозділів в умовах ведення бойових дій:
• часта зміна позицій, мобільність;• відсутність будь-яких інженерних мереж (електроенергія, вода, газ);• відсутність капітальних будов для розміщення військовослужбовців (як правило);• необхідність дотримання вимог маскування;• складності з доставкою матеріалів в місця розташування підрозділів;• багато часу військовослужбовці змушені проводити в землянках, де спостерігається підвищена щільність людей на одиницю площі приміщення.
З наближенням холодів кожен день з’являлася інформація про волонтерів, які виробляють і передають на передову «буржуйки». Велике їм за це спасибі.
Сама ідея використовувати «буржуйки» для опалення землянок не нова і прийшла до нас з часів другої світової війни. На сьогодні це, одне з найшвидших та ефективніщих рішень щодо обігріву підрозділів в умовах бойових дій.
Але за останні 70 років тактика ведення бойових дій зазнала значних змін. Якщо раніше лінія дотику супротивників була чітко позначена з двох сторін траншеями і колючим дротом на нейтральній смузі, то сьогодні все це виглядає трохи інакше.
Суцільної лінії фронту немає. Утримання позицій здійснюється з використанням укріплених блокпостів. При цьому, наявність у супротивника такої потужного зброї, як реактивні системи залпового вогню, міномети і гладкоствольна артилерія великих калібрів, зводять практично нанівець захисні властивості тимчасових оборонних споруд, де б солдати могли б ховатися (траншеї, бліндажі, перекриті щілини і т.п .).
Відповідно, на перше місце в питаннях безпеки особового складу, виходить прихованість пересування військових підрозділів та маскування місць їх дислокації.
З цієї точки зору, масове використання «буржуйок» у військових підрозділах ніяк не сприяє маскуванню: дим з труби і специфічний запаху продуктів згоряння, явно вказують на місця розташування оборонних споруд.
Якщо в теплу пору року зелені насадження значно спрощували питання маскування, то взимку цього немає. Запалену тубу «буржуйки» видно на великій відстані.
Забезпечення роботи грубки вимагає постійний підвіз дров (вугілля), що в умовах постійних обстрілів не завжди можливо.
Необхідно не забувати і про такий аспект, як здоров’я військовослужбовців. Всі знають, що горіння – процес окислення. Єдиний окислювач, за рахунок якого горять дрова (вугілля) в «буржуйки», це кисень повітря. Уявіть, який буде склад повітря в бліндажі, якщо в ньому цілодобово «буржуйка» буде випалювати кисень!
«Буржуйки» з їх дровами і вугіллям не єдино можливий варіант забезпечення теплом наших військових підрозділів на сході.
Перше, що спадає на думку, так це дизель генератори. Компактна і надійна техніка давно себе зарекомендувала із найкращої сторони. Їх використовують скрізь, де необхідно швидко організувати енергозабезпечення. Як правило, це тимчасові схеми.
Але все ж, масове використання дизель генераторів у військових підрозділах не знаходять широкого застосування через:
• дуже високу собівартість експлуатації;• необхідності постійного підвезення дизельного палива, що в умовах бойових дій, не завжди можливо;• необхідності постійного технічного обслуговування кваліфікованими фахівцями;• характерних шумів при роботі дизель генератора, що сильно ускладнюють маскувальні заходи.
Як альтернативні джерела теплової енергії можуть використовуватися вітроустановки різних конструкцій, що виробляють електроенергію, яка в подальшому перетворюється в теплову енергію води.
Але, виходячи з міркувань прихованості місць дислокації підрозділів, традиційні вітроустановки з вертикальною (VAWТ) і горизонтальної (HAWT) віссю обертання ротора генератора (Рис. 1), мало прийнятні, тому мають велику видимою поверхню обертових елементів конструкції (лопатей), що дозволяє їх ідентифікувати з великої відстані як візуально, так і за допомогою радарних систем.
Рис. 1 основні типи конструкцій вітроустановок
Виходячи з цього, дніпропетровський інженер Станіслав Гусак пропонує найбільш прийнятний варіант-вітроустановки, у яких лопаті частково закриті обтікачем, а саме VAWTm.
Вони мають ряд суттєвих переваг:
1. Підвищену продуктивність (в 5 і більше разів вище, ніж традиційні конструкції), що в умовах повної відсутності інших джерел енергоживлення, є дуже суттєво;2. Здатність ефективно працювати навіть на малих швидкостях вітру. Це значно спрощує підбір місця для розміщення ВЕУ. При відсутності можливості розмістити вітроустановку на височині, можуть бути задіяні низинні ділянки, ділянки, частково закриті будівлями або зеленими насадженнями і т.д.3. Мінімальна кількість видимих рухомих частин (лопаті, в основному, закриті обтікачем), що значно спрощує завдання маскування вітроустановки і, відповідно, знижує ймовірність її виявлення противником;4. Значно знижені шумові ефекти;5. Використовуючи відповідний окрас, установку можна «вписати» в будь-який ландшафт, роблячи її практично не видимою.
Вітроустановки можуть використовуватися як стаціонарно встановлені, так і пересувні, змонтовані на базі автомобіля (Рис. 2, 3).
Варіанти компоновки устаткування можуть бути різноманітні.
Основна перевага пересувних ВЕУ полягає в тому, що вони можуть доставлятися в пункт призначення в найкоротші терміни і відразу ж включатися в експлуатацію.
Рис. 2 Пересувна вітроустановка в похідному положенні
Рис. 3 Пересувна вітроустановка в робочому положенні
Наявність на позиції військового підрозділу автономного джерела електричної енергії, дозволить значно покращити вирішення побутових питань військовослужбових і знизити обсяги доставки необхідних вантажів підрозділу.
1. Питання опалення
Тут може бути реалізована схема, в якій електроенергія, що виробляється вітроустановкою, подається на термоелектричний нагрівач (ТЕН), змонтований в ємності з водою. Тут електрична енергія перетворюється в теплову енергію води. Ємність з водою розміщується безпосередньо в бліндажі і грає роль своєрідної батареї, забезпечуючи комфортну температуру у всьому приміщенні.
Ця схема дозволяє:
• витримувати стабільний температурний режим в приміщенні протягом усього часу експлуатації;
• не впливає на зміну складу атмосферного повітря в приміщенні, тому відсутнє відкрите полум’я (відсутній процес окислення кисню повітря).
2. Питання гарячого водопостачання
Постійна наявність гарячої води в розташуванні підрозділу, дозволяє вирішити ще одне «непідйомне» питання нашої армії – забезпечення, хоча б на мінімальному рівні, санітарно-гігієнічних норм (умивання, прийняття душу, прання особистої білизни і т.д.).
Для нормального функціонування системи забезпечення нагріву води, у схемі можуть застосовуватися дві і більше ємності з водою. Кількість та обсяги ємностей визначаються алгоритмом експлуатації системи і визначаються в кожному випадку окремо.
3. Питання забезпечення підрозділів водою
Організація опалення та гарячого водопостачання в підрозділах можливе за наявності в достатній кількості води.
Досвід ведення бойових дій на сході показав, що, як правило, в першу чергу виходять з ладу інженерні мережі – електроенергія, вода, газ. Якщо подачу електричної енергії ще можна спробувати організувати із задіянням «времянок», то з водою все значно складніше, особливо в східному регіоні, де з водою і в мирний час були проблеми.
Ось і спостерігаємо картинку по телевізору, як на БТРах і танках підвозять баклажки води на передову. Скільки ж здоров’я, а часом і життів коштує ця вода? А витрати на її перевезення бронетехнікою взагалі ніхто не рахує!
Такого в зарубіжних арміях не побачиш. Там воду ніхто нікуди не возить.
Зі шкільного курсу фізики ми всі знаємо, що вода завжди є навколо нас, у навколишньому повітрі. Тільки у вигляді пари.
Вже давно експлуатуються установки з отримання води з атмосфери – атмосферні генератори води (Atmospheric Water Generators – AWG). Сьогодні атмосферні генератор води можна зустріти в житлових будинках, офісах і промислових підприємствах (Рис. 4), якщо є додаткові вимоги до якості споживаної води або відсутня можливість підключення до системи централізованого водопостачання.
Рис. 4 Зовнішній вигляд атмосферних генераторів води різної потужності
AWG активно застосовуються і для потреб армії – починаючи від потужних стаціонарних установок у місцях постійного базування військових підрозділів і закінчуючи невеликими установками, якими комплектуються армійські підрозділи спеціального призначення.
Принцип роботи атмосферного генератора дуже простий: атмосферне повітря охолоджується, водяна пара конденсується і перетворюється на воду, яка після очистки накопичується для подальшого використання.
Якість води, що отримується в атмосферному генераторі, перевищує якість бутильованої води, не кажучи вже про воду з-під крана.
Витрати електроенергії на отримання 1 літра води становлять 300 – 800 Вт, залежно від моделі, продуктивності, «навороченності» системи очищення води і додаткових функцій.
Тобто, питання отримання води, це питання наявності електричної енергії. Саме для цих цілей максимально підходять системи генерації, що працюють на поновлюваних джерелах енергії, таких як сонце і вітер.
Варто зробити застереження, що використання для цих цілей сонячних батарей, не завжди можливо через їх громіздкість.
ВЕУ – оптимальне рішення. Наявність автономного джерела електричної енергії у вигляді ВЕУ дозволяє отримувати високоякісну питну воду прямо в місці розташування підрозділу.
Потужність AWG, залежно від конструкції, становить від декількох десятків до тисяч літрів води на добу.
Автомобіль, ще на етапі монтажу на його платформу вітроустановки, також може комплектуватися і атмосферними генераторами води.
У цьому випадку весь комплекс обладнання (ВЕУ + FWG) на автомобільній платформі (Рис. 5) можна охарактеризувати як «Машина побутового забезпечення» (МПЗ), яка повністю забезпечує потреби військового підрозділу в основних ресурсах:
Рис. 5 Комплекс можливостей машини побутового обслуговування
Такі машини можна використовувати не тільки у військових підрозділах, але в структурах, яким доводиться працювати при відсутності звичайних побутових умов, аварійних та техногенних зонах – аварійно-рятувальні служби, мобільні госпіталі, пожежні підрозділи, мобільні виробничі підрозділи (лісозаготівники, пастухи) і т.п.
Контакти:
Гусак Станіслав, інженер
м Дніпропетровськ
stanislav.eneris@i.ua
097 571-67-07
095 750-28-17