«2014-й рік став найскладнішим в історії незалежної України, залишивши більше запитань, ніж відповідей». Саме цей штамп чиновники та нардепи регулярно «постять» у соцмережах, вдаючи аналітичні таланти.
Втім, а хто із нас міг колись уявити, що Україна залишиться без Криму, воюватиме з Росією, народ виживатиме на мізерну зарплату в умовах 100 % девальвації гривні, а жителі Донбасу залишаться без підтримки держави? І ось настав 2015-й. В умовах зростання невдоволення і зволікання реформ владі належить вирішити дві головні проблеми: зупинити кровопролиття та відновити економіку. Щоправда, передноворічні засідання ВР і Кабміну внесли серйозні сумніви щодо єдності різношерстої владної команди, якій належить ці виклики подолати.
Чим допоможе Астана?
15 січня в Астані (Казахстан) відбудеться «нормандська» зустріч: у присутності глав Франції та Німеччини наш президент сподівається домогтися обіцянки Путіна виконувати пункти Мінського протоколу, бо інакше в Україні введуть воєнний стан. За словами Порошенка, головне — завершити обмін полоненими, вийти на лінію розмежування і відвести важке озброєння. Якщо сторони виконуватимуть ці вимоги, вже восени вдасться провести місцеві вибори на Донбасі. Після цього розпочнеться реальний рух до миру. І хоча у 2015 році серйозного поліпшення відносин з РФ очікувати не варто, Астана — одна з ключових подій, що зможе скоректувати зовнішній контекст розвитку України та систему континентальної безпеки.
Чи будемо без євровіз?
Ще одна важлива подія — саміт Східного партнерства в Ризі у травні 2015-го. Там українська влада сподівається отримати безвізовий режим з ЄС. Втім експерти попереджають: цей документ, що не виключено, там підпишуть, але реальне запровадження безвізового режиму можуть відкласти. Все впиратиметься у рішення конфлікту на Донбасі. Адже ЄС не відкриє свої кордони, допоки ми не будемо контролювати свій східний кордон.
Яка доля Кабміну і ВР?
Ця доля незрозуміла. За законом, ані парламент, ані уряд не можна відправляти у відставку впродовж року після їхнього обрання. Тобто, до осені 2015-го у цих панів є імунітет. Але точкові протиріччя всередині коаліції існують. Особливо гостро вони проявилися під час нічного прийняття бюджету-2015 і дедалі наростатимуть у міру здійснення реформ: як всередині коаліації, так і між урядом (точніше — Яценюком) та коаліцією. Ці протиріччя вирішуватимуться або шляхом реорганізації парламентської коаліції, наприклад, через скорочення її складу до 3—4 фракцій, або через зміни в складі уряду. Хоча нинішній прем’єр і сам з огляду на свої політичні та психологічні особливості може подати у відставку. Що тоді? Або коаліція сформує новий уряд, або буде сформована нова коаліція, а згодом і новий уряд. Втім експерти вірять у збереження хиткого формату на кшталт «де-юре коаліція існує, але де-факто стабільної більшості немає».