Як обвал російського рубля змінив заробітчанські тенденції на Закарпатті?
В той час, як більшість користувачів соцмереж щиро радіють, що нафта дешевшає, санкції дають ефект, а російський рубль невпинно девальвує, заробітчанам, що з року в рік їздять на роботу до Москви, зовсім не до сміху.
Причина проблеми криється в зміні курсу валют, через що заробітчани втрачають зароблені тяжкою працею вдалині від родини та друзів гроші.
Так, Василь з Великоберезнянщини пропрацював у Москві на будівництві майже три місяці вахтовим методом, у відомої фірми-забудовника. З дисципліною там жорстко: допоки не допрацюєш до останнього дня вахти — грошей не отримаєш. Оплата тільки по завершенню вахти. Хоч платять помірно, але співвітчизники ходять туди вже роками. «Якщо нормально працюєш, то і гроші отримаєш гарантовано», – ділиться Василь.
Допоки Василь працював, світова спільнота запровадила санкції проти Росії, ціна на нафту впала, та ще й обвалилися ціни на акції провідних російських компаній через судову тяганину їх посадових осіб. Отож, рубль знецінився. Спершу побив кількарічні рекорди, а останні цифри говорять вже і про абсолютні.
Отож, допоки добігла кінця друга вахта (а це 40 днів), простий робітник-будівельник Василь втратив близько сім сотень доларів. Хоч додому заробітчани приносять з Москви і долари, однак всі ціни і розрахунки проводять в рублях. Така різниця через зміну валютного курсу – неабияка втрата для бюджету молодої сім’ї. Втім, хлопці, що їхали пізніше, кажуть, що програли на курсі ще більше.
Віталій поїхав за домовленістю мостити плитку, напряму до замовника. Ціни запропонували хороші, тому і погодився незважаючи на те, що у випадках прямої роботи із замовником завжди існує ризик того, що останній і зовсім не розрахується за зроблену роботу. «Не заплатить ані копійки — і шукай вітру в полі. В тебе ані паперів, ані якихось гарантій, взагалі нічого нема. Все ґрунтується на усних домовленостях», – каже Віталій і продовжує: «Але замовник видався добросовісним, розрахувався повністю. Як і зазвичай, у рублях».
Отож, за два місяці, допоки мостив плитку, втратив грошей у еквіваленті півтори тисячі доларів. Але задоволений і на цьому, бо на місцевих будівництвах ціни за нелегку працю просто смішні. Якщо забудовники продають квартири, орієнтуючись на курс долара, то робітники працюють за гривні. А ті знецінилися за останні пів року майже в два рази. Але жити якось треба, от і працюють якнайбільше, але заробляють чим далі, тим менше. «Лиш би не гірше», – зазначив наприкінці Віталік.
Минулорічний гіркий досвід Володимира показує, що часто із заробітками можна і в мінус зайти: «Витратив на дорогу триста доларів, пропрацював понад місяць на пекучому морозі і повернувся ні з чим додому. Добре, що знайшовся знайомий водій, котрий погодився привезти горе-бригаду додому без передоплати, і тільки вдома ми з ним розрахувалися».
Такий досвід заробітчанства у наших східних сусідів наштовхує на пошуки чогось кращого. На тлі поганих справ із заробітками в Росії, і не більш привабливими вдома, ще більш заманливою у цьому плані стала Європа. Адже, якщо раніше ту тисячу євро, що принесли із собою чи переказали до України тут обміняли і витратили як десять тисяч гривень, то зараз це в два рази більше. Старою проблемою залишається хіба паперова тяганина та отримання віз. Але витрачений час і гроші на бюрократію, досвідчений заробітчанин відпрацює за перші тижні роботи. «Та й спокійніше працюється там, по західний бік кордону», – підтверджують як один всі хлопці-співрозмовники.