Щороку студенти-історики проходять етнографічну практику – знайомляться з матеріальною і духовною культурою, звичаями та традиціями певного регіону Закарпаття. Цьогоріч молоді науковці досліджують Виноградівщину.
Основним завданням польової етнографічної практики є виявлення, опис та збереження джерел для дослідження виразності традиційної культури різноетнічного населення Закарпаття. Зібрані матеріали стають підставою для реконструкції традиційних обрядів різних етнокультурних груп, організації етнографічних виставок та музейних колекцій. Студенти отримують навички планування та ведення інтерв’ю, каталогізації знахідок, роботи з письмовими етнографічними джерелами, ведення польового щоденника, застосування технічних засобів запису та збереження інформації. Виїзна етнографічна практика на історичному факультеті була відновлена 4 роки тому, до того майже чверть століття її не проводили.
В минулі роки студенти проходили практику на Ужгородщині та Рахівщині, цьогоріч же вирушили на Виноградівщину. Цей регіон, в порівнянні з тією ж Рахівщиною, є менш дослідженим, а тому чимало матеріалу буде новим не лише для студентів, а й викладачів.
Студенти поділені на три підгрупи і кожна має свою тематичну спрямованість – матеріальна і духовна культура , народна магія, медицина і демонологія та усна історія. Керівник групи, що займається усною історією, Павло Леньо каже: у своїй роботі орієнтуються на довгожителів, адже хто, як не вони, з власного досвіду розкажуть про зміни влади на Закарпатті, як жилося за різних режимів, про міжетнічні зв’язки та інше.
Чи не найцікавіші спогади місцевих жителів – про радянську колективізацію та й той «героїзований» період загалом. Наприклад, є свідчення, що дуже часто першими йшли в колгосп маргінальні групи населення, які отримували чималу владу і вміло нею користувалися.
Подібні матеріали стимулюватимуть перегляд офіційної історії, яка перейшла у спадок українській від радянської і часто, на жаль, є спаплюженою псевдоісториками. У дослідженні матеріальної культури також є чималі здобутки. Як зазначає керівник практики, невдовзі музеї поповняться чималою кількістю нових експонатів.
Самі ж студенти від експедиції просто в захваті. Цьогоріч до експедиції долучився й іноземець – представник Варшавського університету Пйотр, який досліджує домашні наливки, простіше кажучи – палинки.
До речі, як керівники практики, так і студенти наголошували на щирості й відкритості місцевого населення. Сподіваються, що наступного року з респондентами пощастить не менше.