На Закарпатті, як відомо, виробляють чимало цікавих речей. Тут є свої сири, вина, пряники, торти, соки та ще чимало цікавого. “ПроЗахід” хоче показати своїм читачам найцікавіші виробництва нашого краю, тим самим підтримавши дрібних виробників, котрі часто важкою працею втілюють в життя свої давні мрії. А почнемо з молодої авторської броварні, де варять перше в Ужгороді живе пиво “Ungweiser” .
“Я багато років мріяв про те, щоб в Ужгороді почали продавати справжнє живе пиво, – починає екскурсію невеличким виробництвом пивовар Віталій Двойніков. – Колись у нас діяли невеличкі пивзаводи, та років з 10 тому остаточно позакривалися через нерентабельність. З тих самих пір всі друзі, які люблять пиво, не переставали нарікати, що те, яке подають у наших барах і пабах або неякісне, або дуже дороге.
Я досить багато подорожував і досить багато перепробував авторського чи крафтового пива в Європі. З часом ідея й самому зварити цей напій почала ставати все яснішою. Тому почав цікавитися технологією, рецептурами, власне, виробництвом.
А якось друзі з Києва розповіли мені, що в них вже є закуплене обладнання й вони не знають, де його встановити. Спочатку хотіли відкрити свою справу у Києві, але там у цій сфері вже досить велика конкуренція. Тому я переконав їх вкласти гроші в ужгородську броварню. Інший мій товариш, Олександр Суханов, погодився віддати під цей експеримент частину приміщення у своєму пабі “Хмільна хата”. Тут ми й встановили у вересні 2014 року все необхідне обладнання”.
Віталій Двойніков узявся налагодити в Ужгороді виробництво пива, поставивши мету: аби воно було ідеально смачним та продавалося за розумною ціною. Ще одним важливим фактором для пивовара стала натуральність напою, тому одразу було вирішено, що його варитимуть лише з чотирьох традиційних компонентів: хмелю, солоду (пророщеного зерна), дріжджів та води. Хмель і солод до Ужгорода везуть з Німеччини, дріжджі – з Бельгії, й лише вода у цьому пиві тутешня – видобута з власної свердловини й додатково очищена.
“Є у Німеччині дуже відома солодарня “Ваєрман”. Саме там ми закупляємо солод для усіх наших видів пива. Солодарня спеціалізується на тому, що підготовлює солод, певним чином обсмажує його, аби потім пиво вийшло ідеально багряним чи темним. Пивовари можуть там таки провести свої експерименти, попросивши, аби солод зробили не так, а трохи інакше.
Власне, на цій солодарні ми й проходили навчання, вчилися робити різні пива за готовими рецептурами. Але це не означає, що пиво “Ungweiser” є точною копією якогось авторського німецького пива. Кожен пивовар у процесі приготування партії напою додає у технологічний процес щось своє, тому кожне авторське пиво має свою унікальну нотку смаку. Навіть тепер, вже здобувши певний досвід, ми не можемо зварити дві абсолютно однакові за смаком партії”, – сміється Віталій.
Нині на цій авторській броварні виробляють 4 види пива, ще одне, “Різдвяне” з прянощами, обмеженою партією готують до різдвяно-новорічних свят. “Світле” має близько 4% вмісту алкоголю, воно легке і приємне на смак. “Пшеничне” трохи міцніше – має близько 5% алкоголю. Воно вариться з іншого виду солоду, досить густе та має більш насичений смак. “Темне” або стаут – це пиво верхнього бродіння, вариться з чорного, сильно обсмаженого солоду, за рахунок чого має смак, який нагадує скоринку свіжого чорного хліба. “Багряний ель” має приємний темно-червоний колір. Воно вже робиться за технологією низового бродіння, вміст алкоголю – 4,5%.
Для того, щоб усі охочі могли побачити процес виробництва пива, у пабі, де воно продається, зробили скляну стіну, за якою добре видно ємності, в яких проходить процес бродіння. Мідні чани для приготування пивного сусла й узагалі розташовані просто в залі пабу. Біля них постійно крутиться другий пивовар Олексій, який весь час слідкує за процесом, щось перемішує, нюхає, регулює.
Починається ж виробництво в дальній кімнаті, де знаходяться мішки з різними видами солоду. Його подрібнюють на спеціальному млинку, потім змішують з водою у першому з чанів, який називається затирочним, і починають потроху варити. Зовні це схоже на приготування величезної порції зернової каші, яка дуже смачно пахне. Утворену готову масу залишають для того, щоб вона осіла, а рідке сусло, що утворилося в процесі, через сито перекачують у другий чан. Там його знову проварюють, додаючи хміль. Готове й очищене пивне сусло переганяють в ємність для бродіння. Туди згодом додають і дріжджі. Після завершення процесу бродіння пиво має ще дозріти. Для різних сортів цей процес триває від 17-ти до 30-ти днів. Тільки після цього напій можна споживати. Любителям пива у пабі його наливають у спеціальні келихи. На дні келиха обов’язково залишається дріжджовий осад – це свідчить про натуральність пива, його “живу” складову.
Кожна свіжозварена партія складає 300 літрів напою. Але він настільки швидко розходиться, що пивовари “Ungweiser”-а просто не встигають його варити. Віталій Двойніков задоволений тим, наскільки швидко в місті поширилася новина про їхнє виробництво. Каже: це для нього найкращий показник роботи.
“Скоро ми плануємо запустити цікаву новинку – продавати так званий “танковий” “Ungweiser”. Тобто, не будемо його “чопувати”, насичуючи вуглекислим газом, а зробимо так, аби воно саме витікало з ємностей виключно натуральним. Я не ставлю перед собою плани аж занадто розвивати виробництво чи згодом розливати “Ungweiser” у пляшки. Мені приємно робити пиво невеличкими партіями, в кожну вкладаючи душу. Для мене це творчість, яка приносить шалене задоволення. А ще певна відповідальність, бо я роблю це пиво для друзів та всіх тих, хто любить і цінує.
Джерело