Швидко плине час, 2018 рік наближається до фінішної стрічки.
І Верховна Рада України на минулому тижні зібралася на свої останні в цьому році пленарні засідання. У порядок денний було внесено низку питань, розгляд і прийняття яких є важливим для країни, звичайно ж, якщо робота парламентарів є результативною, тобто приймаються позитивні рішення.
Наперед зазначу, що практично за три робочих дні з 18 по 20 грудня народні депутати ухвалили 17 рішень, з яких п’ять законів прийнято в цілому. Отже, тиждень вийшов доволі продуктивним, однозначно не гіршим за попередні, а може навпаки одним з кращих. Домінували два планових блоки питань : безпеки і оборони та аграрний.
Щодо першого – зміцнення обороноздатності держави, всебічна розбудова української армії, якісне законодавче забезпечення усіх процесів, що відбуваються у військовій сфері – є одним з пріоритетів у діяльності політичної сили, до якої належу.
Ну, а другий – це, в основному, сфера діяльності парламентського комітету, в якому безпосередньо працюю, приймаю участь як у опрацюванні законопроектів, так і в просуванні їх для більш оперативного надходження на розгляд у сесійну залу.
До речі, на попередніх двох поспіль пленарних тижнях через різні причини об’єктивні і не зовсім до роботи з законопроектами аграрного блоку черга не доходила . І цю ситуацію ми з колегами в комітеті звичайно ж сприймали критично.
Першим у блоці з безпеки головуючий поставив на розгляд проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконні дії стосовно державних нагород.
Незаконне носіння військової форми одягу та наругу над місцем поховання захисника суверенітету та територіальної цілісності України та деяких інших осіб (№9217).
Цей документ, що офіційно надійшов у парламент 18 жовтня поточного року, був дуже швидко, зважаючи на велику кількість законопроектів, що місяцями, а то й роками лежать в інстанціях законодавчого органу , проведений по необхідних за регламентом етапах і винесений на обговорення. І практично сходу, правда через повну процедуру розгляду. Прийнятий у першому читанні.
Запитаєте, а чому? Адже з його прийняттям військовий бюджет не збільшиться, танків і ракет у військові частини додатково не надійде.
З цього приводу зверніться до доповіді мого колеги по фракції «Народного Фронту» Андрія Тетерука, одного з ініціаторів законопроекту. Лейтмотивом його нетривалої промови (регламент не дозволяє виступати довго) є те, що треба суттєво посилити відповідальність осіб, що не маючи права одягають військову форму зі знаками розрізнення, ордени і медалі, які ними не заслужені, не завойовані, використовуючи це для прикриття різних неблаговидних дій. Вже від себе скажу, що таких осіб стає все більше, і вони спекулюють повагою нашого суспільства, яке завжди гідно ставиться до справжніх своїх захисників. Шахраїв потрібно карати, так як і вандалів, які зневажають загиблих захисників України. Важливо, щоб термін підготовки законопроекту до другого читання і прийняття в цілому також були нетривалим, цей закон однозначно потрібен якнайшвидше.
Ще два важливих законопроекти прийнято у першому читанні. Першим вносять зміни до законів України «Про оборону України» та «Про стандартизацію».
У разі його прийняття в цілому на наступних засіданнях і коли він отримає юридичну силу, будуть запроваджуватися спільні стандарти України з НАТО і у військовій кореспонденції, і в документації, і в комунікації. Це наблизить нашу державу до виконання взятих на себе зобов’язань привести до 2020 року нашу армію і увесь сектор безпеки до стандартів НАТО.
Другим, щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону , створюються належні умови для будівництва та утримання відповідних прикордонних споруд, огорож, знаків, просік, комунікацій та інших об’єктів прикордонної інфраструктури. Це зараз дуже важливо насамперед на державному кордоні України з Російською Федерацією.
Адже в умовах гібридної війни з цим сусідом, що принесла нам дуже сумні наслідки, наші північні та східні кордони з ним практично відкриті, навіть на контрольованій території.
До речі щодо кордону. Цей законопроект у парламенті знаходиться з липня 2017 року. І тільки зараз дійшли згоди щодо його прийняття. Мені, наприклад, це дивно. В ході обговорення згадували і нашу Закарпатську область, коли через роздачу фізичним особам земельних ділянок впритул до, так би мовити, прикордонної смуги, настав майже «клондайк» для контрабандистів.
Пригадаємо «славнозвісний тунель» на кордоні із Словаччиною, або щось , як кажуть, з цієї опери на угорському та румунському кордонах з спецопераціями силовиків тощо. Впевнений, що коли цей законопроект нарешті стане законом на наших державних кордонах буде справді наводитися лад.
Тепер щодо блоку аграрних питань. У День Святого Миколая, 19 грудня, після години виступів депутатів був внесений на розгляд підготовлений до другого читання проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству (№8121). У першому читанні його ухвалили 10 липня цього року.
Законопроект, до якого маю безпосереднє відношення як один із групи ініціаторів, спрямований на усунення проблем в законодавстві, що провокують рейдерство в аграрній сфері.
Документ комплексний, об’ємний. Зокрема, зазначу, що він зобов’язує Уряд за кошти державного бюджету провести інвентаризацію усіх земельних ділянок, інформація про які відсутня у Державному земельному кадастрі, а це – біля восьми мільйонів ділянок, або 20 відсотків від загальної їх кількості.
Передбачена повна автоматизація відносин між вказаним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Якщо коротко, виконання положень Закону створить технічну неможливість зловживань в сфері земельних відносин.
Нібито усі в парламенті погодилися про необхідність прийняття цього законопроекту. Перейшли до роботи над поправками та пропозиціями, яких надійшло майже 200.
Працювали протягом усього ранкового засідання, не завершили. Перенесли роботу у комітети і на ранкове засідання 20 грудня. І з початком цього засідання виникла дискусія через появу ряду нових поправок, попри встановлений Регламентом порядок роботи із проектами законів. Це випадковість? Чи свідома дія окремих депутатів? Мені не відомо зараз. Але через цю дискусію законопроект відправили на повторне друге читання. Два роки над ним працюють десятки фахівців аграрного , земельного та інших напрямків, але питання залишилося, нажаль, відкритим.
Ближче до завершення вечірнього засідання 20 грудня парламентом було прийнято рішення про продовження заборони на відчуження сільськогосподарських земель. Тобто питання створення цивілізованого ринку сільськогосподарської землі також залишилося відкритим. Ось таким був аграрний блок.
Натомість на цьому тижні нарешті повністю оновлений склад Центральної виборчої комісії, навкруги чого довго-довго ламалися списи та змагалися політики у мистецтві спрямувати ситуацію на користь свого рейтингу. В нашій країні ми не навчимося ніяк проводити чесні вибори і завжди лунають підозри до роботи комісій, причому на усіх рівнях.
ЦВК на вершині піраміди і спокуса влади використати свій адміністративний ресурс обминаючи її контроль, присипляючи через так званих «своїх» членів там пильність за дотриманням законів є завжди і велика. Звідси і підозри до кандидатів на посади членів ЦВК, від кого вони, як будуть працювати. Попередня комісія пересиділа, якщо не помиляюся, сім років понад встановлений термін бо, як кажуть, влаштовувала усі влади, що змінювалися за цей час.
Ще одна, як на мене, цікава подія у парламентському житті на цьому тижні, на завершення цього матеріалу. Депутати не змогли подолати президентське вето на прийнятий ще у квітні 2017 року Закон України про приватну детективну (розшукову) діяльність. Отже поки що приватних детективів в Україні на законних підставах не буде.
Валерій Лунченко, народний депутат України
ФОТО – zakinsider.com