Перша частина чемпіонату для ФК «Минай» була насичена на події: дебют в Другій Лізі, 1/8 фіналу Кубку України, перші перемоги, лідерство у групі «А».
Зараз у команди відпустка, а значить є час спокійно підвести підсумки: що вдалося, що не вдалося і чого чекати весною?
Звісно, відповіді на ці питання актуально почути від керівника клубу – президента Валерія Пересоляка. Він люб’язно погодився на це інтерв’ю і розповів чимало цікавого.
Валерію Івановичу, що можете сказати стосовно цієї першої частини чемпіонату? Задоволені результатом?
Враховуючи, що у турнірній таблиці «Минай» займає першу сходинку і це у дебютний сезон у професійному футболі, – то, звісно, задоволений. Дуже радий, що наші гравці ось так відповідально віднеслися до справи і відразу продемонстрували свої найкращі футбольні вміння. Не все було легко, були труднощі, але за такий результат можна поставити хорошу оцінку.
Вже зрозуміли: що вдалося, а що не вдалося за цей відрізок часу?
Головне, що про нас дізналася вся футбольна Україна. Головне, що ми збираємо практично кожного матчу повні трибуни. Вболівальникам подобається наша гра, вони підтримують нашу команду. Ось цей фактор, що ми завоювали серця закарпатських прихильників футболу, – це надзвичайно важливо. Адже без них – нема футболу. Ми щоразу даруємо людям свято. Що не вдалося? Є різні моменти. Як ігрові, так і організаційні. Але ми вчимося, виправляємо недопрацювання і так будемо ставати сильнішими у майбутньому.
До речі, ви згадали про гру. «Минай» у багатьох матчах показав –любить грати першим номером, контролювати м’яч, грати від себе. Вам подобається ось такий стиль?
Він не може не подобатися. Ми у будь-якому матчі граємо у футбол: яскравий, технічний. Так, не завжди все вдається, але ми пробуємо. Спитайте будь-якого вболівальника: який футбол йому подобається? Звісно, всі скажуть – атакуючий! Це сучасний футбол, у який грають багато команд. І мені дуже подобається, що «Минай» належить до такої когорти.
Але, між іншим, десь саме через такий футбол нас часто ловлять на контргрі і ми пропускаємо чимало. Особливо на виїзді…
Так, десь ми втратили свої залікові пункти на виїзді. Але маємо розуміти – ми не в аматорському чемпіонаті, а в Другій Лізі України. Це зовсім інший рівень. І команди, які тут грають, мають також свої задачі, амбіції. І мають досвід, адже грають на такому рівні не перший день. Про це не варто забувати. І у них так само є класні футболісти, спраглі до перемог. Але це нормальний процес. Без поразок не буває перемог.
Що найбільше запам’яталося у першій частині сезону? Мабуть, таки гра з «Динамо»?
Кожна гра «Минаю» – це своя історія, свої незабутні емоції. Звісно, така подія, як гра з київським «Динамо», не може не виділятися. Не стільки результатом, як самим фактом. Ще 3 роки тому ми тільки починали грати у чемпіонаті області, а зараз приймаємо вдома всеукраїнського гранда. І це не просто товариський, показовий матч, а гра 1/8 Кубку України! Таке запам’ятається надовго. І дякую футболістам за справжню боротьбу на полі в цей день. Загалом, чимало зусиль доклав кожен, аби у нас була не просто гра, а ціле свято футболу. Подяка всій адміністрації клубу, нашому менеджменту, гравцям, тренерському штабу. Вболівальникам, звичайно.
Клуб за цей час відзначився не тільки результатом, а й трансферами. Один тільки Василь Кобін чого вартий…
Так, і радий цьому факту. Дуже вдячний всім, хто долучився до трансферу, і таки посприяли переходу Василя до нашої команди. Адже він не тільки додав нам у ігровому плані, а й допомагає молодим гравцям досвідченими порадами. Все-таки, цей футболіст пограв і у Прем’єр-Лізі, і у Лізі чемпіонів, і у Лізі Європи, і на рівні збірних. Загалом, до нас прийшли непогані футболісти. Ощипко, Мелашенко, Гавриленко дуже посилили нас. Сподіваюся, у це міжсезоння до нас прийдуть нові футболісти, не менш сильні.
Тобто «Минай» чекає підсилення?
Звичайно, ми працюємо у цьому напрямку.
А що скажете про молодих гравців «Минаю»? Зокрема, місцевих. Багато вболівальників акцентували: дуже хочуть, аби у команді грали виключно закарпатці.
Вихованці місцевого футболу – це наш пріоритет. Але ми мусимо розуміти: аби ставити високі завдання – потрібні високоякісні футболісти вже зараз. А враховуючи, що на Закарпатті вже давно не було професійного футболу, то і не завжди знайдеш достатню кількість хороших виконавців з потрібним досвідом. У свою чергу, якраз задача «Минаю» – виховувати добротних закарпатських футболістів. У нас є чимало молодих гравців, які разом з нами здобувають досвід і вже з часом будуть провідними спортсменами, які, а я щиро вірю у це, заграють на високому рівні.
До того ж, у «Минаю» уже кілька років працює дитячо-юнацька спортивна школа…
Саме з цією метою ми її і створювали. До речі, вона вже дає результат. Ще рік тому до нашої школи приходили хлопці, які не знали елементарних футбольних речей, а вже сьогодні вони виграють на турнірах в Угорщині, Румунії, переграють однолітків зі шкіл України. З вересня наші хлопці стартують у ДЮФЛУ. Сподіваюся, ми скоро будемо пишатися нашими юними вихованцями.
Ще питання щодо стадіону. Наскільки задоволені ним? Чи нема в планах покращення вже наявної інфраструктури?
Це краще у наших вболівальників спитати – чи задоволені вони ним? Думаю, якщо вони приходять на домашні матчі «Минаю» і почуваються там у комфорті, то це головне. Звісно, стадіон будемо вдосконалювати -матч з «Динамо» довів необхідність цього. Думаю, у нас ще буде чимало подібних поєдинків, із таким рівнем ажіотажу. Тому треба вирішувати задачу із розширення трибуни для вболівальників, вдосконалювати газон тощо.
Чи можна вже озвучити яке завдання ставить перед собою «Минай» у наступній частині чемпіонату?
Скажу одне: треба виходити та робити максимум для перемоги у кожному поєдинку. Знаю, що це до снаги нашій команді. Загалом скажу, що наша мета – не тільки результати та трофеї. Ми прагнемо розвивати футбол в нашому регіоні. На Закарпатті його завжди любили і будуть любити. Ми хочемо вивести його на новий рівень – у тому числі і завдяки організації нашого господарства. Ми прагнемо, щоб з часом про «Минай» знали і у Європі, тим більше живемо у прикордонному регіоні. Віримо, що з часом у нас все вийде. Для цього треба просто натхненно працювати.