От і завершилася 9-та сесія Верховної Ради України 8-го скликання, останній пленарний тиждень якої тривав після Різдвяних та Новорічних свят лише чотири дні з 15 по 18 січня.
Закриваючи сесію спікер парламенту А.Парубій навів статистику про те, що за час з вересня минулого року прийнято 140 позитивних рішень.
У тому числі ухвалено в цілому 75 законів, у першому читанні – 20 законопроектів, а також прийнято 45 постанов.
Як на мене, попри інколи бурхливі і нервові парламентські будні, політичну боротьбу, яка не припинялася і породжувала багато піару у всіх його розуміннях, ефективність передостанньої повноцінної за тривалістю сесії парламенту цього скликання є доволі високою.
Щодо оцінок конкретних законів і постанов, то звичайно вони різні, часто протилежні у вимірі позитив-негатив, залежно від того, хто оцінює – представники влади або їх опоненти від опозиційних політичних або громадських формувань. І тут арбітром може бути тільки час.
“Ai posteri l’ardya sentenza” – ця крилата фраза Алессандро Мандзоні в oді «П’яте травня” про Наполеона Бонапарта ще з Х1Х сторіччя точно визначає філософію оцінок. Українською це звучить наступним чином – нас розсудить час, наші вчинки будуть судити наші нащадки. Вибачте за, можливо, високо парність цього історичного екскурсу, але ж це так і є.
Дуже складно одразу стверджувати про позитив і доцільність прийнятих рішень. Вони продиктовані, як правило, інтересами, що рідко є спільними для усіх учасників процесу. Звідси і боротьба, що була, є і буде завжди, що б ми не робили.
А в нашій країні політична боротьба загострюється на очах з прискоренням. Причина відома – вибори, що стрімко наближаються. Президентські вже незабаром – 31 березня і трохи згодом – 27 жовтня парламентські. Думаю, цим і буде пояснюватися тактика вчинків тих, хто зараз у керма держави, до речі, за волею українських виборців, і тих , хто виборює право у цього керма встати.
Але за тактикою громадянам дуже бажано розгледіти стратегію претендентів на владу на наступне п’ятиріччя. Щоб наш вибір не став помилковим, щоб потім не жалкувати.
Отже тим, хто прийде на вибори, а вважаю, що це важливіший громадянський обов’язок кожного, бажаю готувати своє рішення, і не емоціями керуватися, а розумом. Ми не маємо часу на помилки.
Валерій Лунченко, народний депутат України