Відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) у випадках передбачених розділом IV розділом Кодексу.
Разом з тим, обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які згідно з IV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до IV розділу Кодексу;
– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
При цьому Кодексом передбачено, що фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) податок до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості);
б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Звертаємо увагу, ДФС наказом від 27.12.2018 № 873 «Про затвердження внесення Змін до наказу ДФС від 10.04.2015 № 267» введено у дію нові коди бюджетної класифікації:
11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Таким чином, платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують:
податок по коду платежу «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»:
військовий збір по коду платежу «11011000» — «військовий збір».
У разі, якщо платник податку – фізична особа зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, то в такому випадку платник податку сплачує:
податок по коду платежу «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
військовий збір по коду платежу «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Крім того, слід зазначити, Кодексом передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України, який набирає чинності з 01.01.2019, передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) податок до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.
ДФС у Закарпатській області