Міністерство інфраструктури України активно проводить роботу по впровадженню електронного квитка у транспорті в містах України.
Питання можливості проводити реєстрації розрахункових операцій без використання традиційних реєстраторів в Автоматизованій системі обліку оплати проїзду (АСООП) викликає великий резонанс та стоїть на порядку денному й у нашому місті. Простіше кажучи, Автоматизована система обліку оплати проїзду (АСООП) або так званий «електронний квиток» суперечить податковому законодавству в частині проведення розрахунків пасажирів з перевізниками на транспорті – пише UzhNews.
Головним спеціалістом, чи то «лобістом» даного питання в міській раді є заступник міського голови п. Фартушок Ігор Іванович. З його ініціативи у нашому місті були проведені тендерні процедури з визначення оператора який би зміг організувати та забезпечити функціонування «електронного квитка» в Ужгороді.
Після всіх процедурних питань проведених під чітким керуванням п. Фартушка І.І. питань по даному процесу більше ніж відповідей. Чому так, спробуємо розібратись.
Готовність впровадити в м. Ужгороді автоматизацію обліку оплати проїзду на транспорті (АСООП), обліку перевезення пасажирів пільгових категорій (так звана «картка ужгородця») під час проведення тендеру взяло на себе АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке якраз і стало переможцем на даному тендері. Далі пішов «важкий» процес обговорення між «виконавцями», «організаторами» та перевізниками.
На даний момент перевізники міста обговорюють у трьохсторонніх зустрічах з представниками міської влади та оператором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» договірні та технічні умови згідно яких вони мають встановити в автобусах валідатори для проведення оплати пасажирами міста, обліку перевезення пасажирів пільгових категорій («картка ужгородця»). Для обліку пільгових перевезень пропонується здійснити видачу «карток ужгородця» для таких пасажирів, як завжди за рахунок коштів місцевого бюджету. Однак чим далі, тим не зрозумілішим стають організаційні питання та сам процес впровадження такого очікуваного Ігорем Івановичем «електронного квитка».
Зараз спробуємо все пояснити простими словами: на даний момент, на валідатори, які пропонуються до використання перевізникам не надано чітких роз’яснення від ДФС України, щодо законності їх використання. Однак, Перевізники повинні будуть встановити обладнання у 100% транспортних засобів і використовувати його, а пасажири відповідно провадити оплату лише через АСООП. Виходить що кошти які будуть справлятися пасажирами за проїзд будуть обліковуватись з порушенням податкового законодавства.
Впроваджувати цю програму, знаючи про таку проблему на законодавчому рівні, є безглуздим рішенням. Робити вигляд, що нічого не відбувається нерозумно і недалекоглядно. А дії п. Фартушка І.І. взагалі викликають питання.
Щодо оператора, а саме АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який взагалі не має досвіду роботи у цій сфері, теж є ряд запитань. Наприклад, всі знають що тариф який впроваджується на транспорті в місті встановлюється Виконкомом Ужгородської міської ради та є однаковим на всі маршрути міста. Отже перевізники отримують чітко регламентований тариф, що і є платою за їх послуги.
Однак оператор за договірними умовами також в своїй діяльності повинен отримувати кошти за проведення операцій з оплати проїзду, що будуть виражені у відсотковому еквіваленті.
Зрозуміло що у такому випадку відсоток за послуги банку буде включено в тариф, як наслідок тариф зросте і виходить що пасажир несе додатковий фінансовий тягар, а послуги ті самі. Питання, чому міська влада на чолі з мером не забезпечать процес впровадження «електронного квитка» таким чином, щоб громада міста за це не розплачувалась з власного гаманця.
Скільки доходу, за рахунок жителів міста, отримає банк-посередник? Десятки маршрутів, сотні автобусів.
До прикладу, в день автобус продає квитків на 2 000 гривень. З цих грошей 5-7% комісії отримає банк – 100-140 гривень. В Ужгороді курсує 100-130 одиниць громадського транспорту, тож за мінімальними підрахунками на плечі ужгородців щомісяця лягатиме фінансовий тягар у розмірі 300-500 тисяч гривень. Саме ці втрати перевізники закладуть в тариф для жителів міста.
Окремо хочеться обговорити питання пільгових категорій громадян. Тут взагалі ситуація дуже й дуже неоднозначна. Згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» компенсувати збитки перевізника за перевезення пільгових категорій пасажирів зобов’язані органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування – через субвенції, які мають відшкодовуватися, відповідно до кількості перевезених пільговиків. Тут більш-менш все зрозуміло: так звана «картка ужгородця» дасть змогу нарешті обрахувати кількість пільговиків які користуються громадським транспортом. Однак як бути з іншими жителями та гостями міста.
Сюди входять всі пільгові категорії, а це і пенсіонери, і інваліди, і учасники АТО (ООС), і ветерани війни, і ліквідатори ЧАЕС, і багато інших верств населення, яким згідно чинного законодавства надано право на безоплатний проїзд, однак без «картки ужгородця», яку їм ніхто не видасть, вони не зможуть скористатися своїми законними правами. Отже це в свою чергу є прямим порушенням законодавства.
Перераховуючи все вищевикладене та підсумовуючи, виникає питання: чи взагалі міська влада та п. Фартушок І.І., який безпосередньо проштовхує це питання розуміють, що за таких умов, які наразі виникли в нашому місті з введенням в дію «електронного квитка», ми можемо на виході отримати ситуацію з численними та грубими порушеннями Законодавства України та ще й великими фінансовими втратами для жителів та гостей нашого міста.
А можливо у міськраді такі питання нікого не турбують, можливо у когось особисті інтереси стоять за перевагу над суспільними. Прохання до всіх не байдужих громадян міста активніше включатися в обговорення та ініціативи які нам з Вами хочуть ввести органи місцевого самоврядування, адже, на превеликий жаль, нам за них розплачуватись і, як показує досвід, з власного гаманця.