Жінці важливо зрозуміти, що оточуючі люблять її такою, яка вона є. Згадай, можливо, в шкільні роки мама зустрічала тебе на порозі з питанням: “А які в тебе сьогодні позначки? Як” четвірка “? Це на тебе зовсім не схоже!” А на сімейних святах батьки обожнювали хвалитися твоїми успіхами – і вчиться на “відмінно”, і на скрипці грає, і спортом займається.
Цей самий перфекціонізм, чи комплекс відмінниці, виховують у нас наші батьки, причому керуючись самими що ні на є благими мотивами. Хіба наші батьки хочуть нам зробити погано? Звичайно ж, ні. Вони вже пройшли гірку школу життя і переконані, що краще за своїх дітей знають, якими ті повинні бути. Діти ж намагаються будь-якими способами виправдати покладені на них надії.
Бажання бути краще за всіх в молодості може обернутися бунтом проти власних батьків, а в більш дорослому віці – затяжними депресіями. Ще молоді жінки часто скаржаться на втому від життя, від покладених на них функцій.
Вони повинні бути хорошими дружинами, хорошими матерями, хорошими професіоналами на роботі, а також прекрасними господинями, карколомними коханками, при цьому мають залишитися хорошими дочками, сестрами, відмінно виглядати і т. Д.
Психологи вважають причиною перфекціонізму те, що суспільна ідеологія та батьківські амбіції віднімають у людини право на недосконалість. Залежними від чужих оцінок людьми легко керувати. Особливо дітьми, адже вони залежні від батьків.
Подолати комплекс відмінниці можливо. Потрібно просто зрозуміти і прийняти те, що люди поважають і люблять тебе такою яка ти є, а не за твої карколомні успіхи.
Щоб не стати перфекціоністкою і не виростити такими дітей, потрібно засвоїти кілька важливих речей. Життя не пишеться спочатку начорно, а потім набіло. Варто подумати про своє щастя зараз, визнати, що в тебе є слабкості, дурості і власні бажання.