Я не проти того, щоб до реформування України залучали іноземців. Байдуже кого – головне, аби був результат. Бо спочатку нам пообіцяли, що усі необхідні реформи втілить уряд “камікадзе” під керівництвом Яценюка. Пройшло 9 місяців і ніхто не зміг сказати, що вдалося змінити цій команді, окрім головних фігурантів на корупційних потоках.
Потім привели іноземців і сказали: “От ці точно усе реформують”. Пройшло 2 місяці. Так, цього недостатньо, щоб змінити країну, але, перші кроки нової команди більше нагадують реінкарнацію азарівщини, ніж курс на ринкові реформи. Підтвердження тому – падіння України в рейтингу економічних свобод.
Зараз ми запрошуємо на допомогу Бальцеровича. Я не проти. Але, лише за умови, що він, як і іноземці в уряді, не буде служити ширмою для прикриття корупції. Бо одне діло запрошувати тих, хто зробив собі ім’я на реформах, а інше – реально їх втілювати. Поки що у нас лише виходить красиво запрошувати до себе іноземців і власників західних дипломів. Але, за цей час ні ми, ні вони, не спромоглися навіть на те, щоб хоча би спростити процедуру реєстрації бізнесу, чи набуття права власності на нерухомість, не говорячи про такі речі, як боротьба з корупцією.
