На початку року в Ужгороді відбувся великий «маршрутний переділ»: із 18-ти перевізників залишилося лише чотири. Із 25 маршрутів найбільше – дев’ять – отримала фірма родини міського голови. Засновником одної фірми-перевізника є людина, яку судили за хабарництво.
12 грудня 2015 року міськвиконком оголосив конкурс серед перевізників на пасажирські перевезення. 19 січня стали відомі результати конкурсу.
Підвезе родина мера
Маршрути №1, №2, №10, №11, №14, №15, №21, №22, №156 – обслуговуватиме ПАТ «Ужгородське АТП-12107». У період 2010-2015 років у «АТП-12107» було лише 4 маршрути (№1, №10, №14 та №21).
В Ужгороді ні для кого не секрет, що родина міського голови Богдана Андріїва є власником цього ПАТ – колись державного, що займається автобусами ще з радянських часів. За даними держреєстру, засновниками «АТП-12107» є Влада Андріїв (дружина мера); Андрій Андріїв (брат мера, депутат Закарпатської облради); Наталія Андріїв.
Керівник фірми практикував дачу хабарів
Маршрути №3, №4, №5, №6, №12, №12-а, №20, №58 – отримало ТОВ «Транс-Уж». У період 2010-2015 років ця фірма обслуговувала лише 2 маршрути (№5 та №58).
Засновники підприємства – Ярослав Дубанич та Олексій Куля. Останній очолює громадську організацію «Асоціація пасажирських перевізників міста Ужгорода», яка зареєстрована там же, де й сам «Транс-Уж».
Та більше в око впадає те, що ім’я Олексія Кулі можна знайти у Реєстрі осіб, що вчинили корупційне правопорушення. Виявилося, що пан Куля давав хабарі і отримав за це умовний термін ув’язнення.
Згідно із вироком суду, Олексій Куля у 2011 році періодично давав хабарі тодішньому начальнику теруправління Головавтотрансінспекції у Закарпатській області на загальну суму 16,5 тис грн. (на той час, близько $2 тис).
Із вироку суду відомо – платилося за те, аби працівники транспортної інспекції «не заважали» працювати фірмі-перевізнику. Посаду керівника Трансінспекції на той час обіймав Павло Піров, який зізнався суду, що брав хабарі, та отримав за це умовний термін.
Перевізник – бізнесмен з Угорщини
Маршрути №7, №7-Д, №8, №9, №17 дісталися ТОВ «Паннонія Авто-Центр». У 2010-2015 рр. ця фірма обслуговувала лише три маршрути (№7, №7-Д, №8).
Це автотранспортне підприємство зареєстроване у місті Берегово і там сплачує податок на прибуток. Водночас ТОВ «Паннонія Авто-Центр» має відокремлений підрозділ в Ужгороді. Тож казна обласного центру отримає податок із зарплат, які фірма нараховуватиме своїм водіям на міських маршрутах.
Фірма має трьох засновників – це В’ячеслав Сабовчик, Віктор Сабовчик та громадянин Угорщини, мешканець міста Ньїредьгаза Олександр Фюрейс. Так звуть і колишнього співзасновником ТОВ «Енерго-Інвестгруп» зі Львова. Це підприємство у листопаді 2015 року за 365 тис грн. придбалоспецдозвіл на розробку нафтогазового родовища.
Перевізник на один маршрут
Четвертим переможцем конкурсу в Ужгороді став фізична особа-підприємець Михайло Симкович, якому дістався один маршрут – №158. Протягом 2010-2015 років він обслуговував також лише один рейс – №6. Але умов конкурсу цей перевізник не дотримався. А саме, як йдеться у протоколі конкурсу, – не забезпечив на маршрут автобус, пристосований для людей з інвалідністю. Відтак у комісії дали дозвіл підприємцю працювати на маршруті лише рік замість п’яти.
До слова, на маршрутах №20 та №156 переможці – «Транс-Уж» та «АТП-12107», – також не дотрималися умов конкурсу щодо вимог до автобусів. Але комісія не відмовила їм у перемозі. І дозволила, як і підприємцеві Симковичу, працювати рік.
Чому так? Термін працювати не більше й не менше року вимагає законодавство, – пояснив журналісту начальник відділу транспорту, державних закупівель та зв’язку міськради Петро Бобик, – а саме стаття 44 Закону «Про автомобільний транспорт». Відтак, зі слів пана Бобика, приблизно за 10 місяців буде оголошено новий конкурс на ці три маршрути, у якому зможуть узяти участь усі бажаючі.
Білі плями конкурсу перевезень
Автобуси із більшою місткістю; робота на найпопулярніших маршрутах до 23.00; облаштування машин GPS-обладнанням – такі позитивні месиджі йдуть зі стін міської ради щодо нових, чотирьох перевізників Ужгорода.
«Спільною працею сформовано якісний продукт, який повинен призвести до кардинальних змін у системі транспортного обслуговування ужгородців», – цитує офіційний сайт мерії голову конкурсної комісії, першого заступника міського голови Іштвана Цапа.
«Ми сьогодні, без перебільшення, вперше, без будь-якого втручання та лобіювання, провели абсолютно прозорий конкурс на пасажирські перевезення на міський маршрутах», – написав у «Фейсбук» міський голова Богдан Андріїв.
Начебто, все ідеально. Водночас відомо, що претендентів було п’ятеро. Ще одного учасника – ПП «Шік-Транс» – не допущено до конкурсу. Офіційна причина – подані неналежним чином оформлені документи а також такі, що містять недостовірні дані. У 2010-2015 році «Шік-Транс» обслуговував два маршрути (№26, №27). Конкурс на ці маршрути відбудеться у березні.
Хто отримає мільйони за пільговиків?
Розподіл державних грошей як компенсації за перевезення пільговиків – окрема тема, на яку цікаво звернути увагу. Для ужгородців лайки водіїв із пенсіонерами, які законно мають право не платити за проїзд – звична річ.
Між тим, до 2016 року Ужгород отримував дотацію із держбюджету за перевезення пільговиків. Так, за інформацією міського Управління праці та соцзахисту населення, у 2014 році перевізники отримали 4,87 млн грн. У 2015 році на це із державної казни передбачили 2,80 млн грн. Варто зауважити, що ці суми надходять перевізникам із запізненням – наприклад, станом на 1 січня 2016 року заборгованість з боку держказни склала майже 828 тис грн. Але рано чи пізно гроші однаково прийдуть.
І тут найцікавіше: розподіл державних грошей в Ужгороді відбувався не серед усіх 18 перевізників, які працювали у 2015 році. Пощастило лише вісьмом. Найбільше – 819 тис грн. дісталося «АТП-12107» родини ужгородського мера. Інші два переможці нового конкурсу – «Паннонія Авто-Центр» і «Транс-Уж» – також отримали по 647 та 348 тис грн.
У 2016 році у державному бюджеті, як відомо, не передбачено коштів на компенсацію перевезень пільговиків. Тому в Ужгороді міська рада цьогоріч запланувала виділити рекордні 13,5 млн грн. на компенсацію за пільговиків. Таке рішення затверджено на засіданні виконкому, та депутатами міськради.
Мер запевняє: нікого не лобіює, усі рівні
Ми поцікавилися позицією у мера Ужгорода щодо факту перебування у власності його близьких родичів автоперевізного підприємства.
«У мене нема ніяких преференцій, там сім’ї належить, чи не сім’ї, усі перевізники працюють в однакових умовах, – зазначив Богдан Андріїв. – Я не присутній на конкурсах. Є там комісія, громадськість, активісти, будь ласка, – абсолютно всі працюють в однакових умовах. Я не хочу бачити, чути, щоб мені приписували якісь родинні зв’язки, лобіювання. Якщо хтось припише, тоді дайте мені факти, якщо я когось лобіюю. Я нікого не лобіюю, мені це не цікаво. Мені цікаві люди, які стоять на брудних зупинках, у болоті, і нема автобуса. Оце мене турбує!».
Щодо суми у 13,5 млн грн., яку цьогоріч планують виділити перевізникам, то міський голова каже, що раніше із державного бюджету як компенсацію передавали лише 10% від необхідної суми.
«Сума, яка у кожному році давалася як субвенція перевізникам, це складає 10 % від їх потреби. І коли ми від перевізників вимагаємо якості перевезень, хорошого транспорту, дотримання графіків і все таке інше, а вони взамін не мають можливості виконати якісь свої зобов’язання, тому що нема грошей… І щоб такого не виникало, ми пропозицію внесли на сесію, – пояснює Богдан Андріїв. – Українські перевізники наразі взагалі на грані зупинок, ви бачили – у Львові був мітинг. Я, спілкуючись з перевізниками, сказав, що почекайте, ми це питання найближчим часом розглянемо і внесемо такі зміни. Щоб, в підсумку, ми могли вимагати від перевізників те, що вони мають робити. Але вони, відповідно, мають бути забезпечені грошима».
Доречно нагадати, що в Ужгороді у 2010-2015 рр. автобуси їздили щонайдовше до 21.00. Інколи водії на власний розсуд вирішували – їхати чи ні – залежно від того, чи наповниться їх салон достатньою кількістю людей під час рейсу.
Чи буде в Ужгороді у міських автобусах від «оновлених» перевізників реальне «покращення», чи все лишиться як було – це пасажири відчують на собі вже в цьому році. Лишається додати, що, згідно з вимогами чинного законодавства, нинішні три перевізники після 5 років роботи матимуть перевагу на наступному конкурсі пасажирських перевезень – у 2021 році.
Ярослав Гулан, Бюро журналістських розслідувань «Варто знати!», для «Наших грошей»