Менше половини тих, хто отримав повістки, з’явилися на проходження медкомісії Закарпаття провалює четверту хвилю мобілізації або ж вона відбувається за планом? З огляду на низку заяв та власні спостереження, ситуація в краї не найкраща. Однак чи варто нині робити з цього такий ажіотаж, адже ще до початку четвертої хвилі мобілізації все було зрозуміло.
Бірюков «прославив» Кольчино
Про те, що на Закарпатті чи на найгірша ситуація із проведенням четвертої хвилі мобілізації, знають, мабуть, усі. Заяви радника Президента Юрія Бірюкова зробили свою справу, хоча на місцях із його статистикою незгодні. Зокрема мова йде про смт Кольчино, голова якого Микола Дуб уже встиг спростувати їх та навів ті цифри, які є реальними. «Заява Бірюкова, нібито в Кольчині зі 105 людей повістки вручено лише трьом, а 93 взагалі втекли від мобілізації, не відповідає дійсності. Я вважаю, що вона кидає тінь на все селище. Лише два тижні тому ми поховали свого земляка Олега Миколайовича Сидора, який загинув у зоні АТО! Зараз офіційно на сході за Україну воюють 19 наших хлопців, і я не знаю, скільки ще поїхало, не афішуючи цього. Взагалі не розумію, звідки в Бірюкова такі цифри? Вони надумані! За четвертою хвилею ми маємо вручити 26 повісток!» – цитує голову Кольчинської селищної ради «Укрінформ».
450 із 1110
Щодо офіційних даних, то в середу, 28 січня, на спільній нараді медиків області та військового комісаріату краю, військовий комісар Іван Васильцюн відзначив, що з 1110 чоловік, яким було вручено повістки, до військ-коматів області звернулося тільки 450. Із них уже пройшли лікарську комісію 207 чоловік і визнані придатними для служби 149. Ще 184 чоловіків зараз проходять додаткові медичні обстеження в лікарнях. Як бачимо, цифри дійсно не вражають. Більше половини тих, хто отримав повістки, так і не з’явилися на комісії. Але ще за кілька місяців до цього Іван Васильцюн наводив дані, відповідно до яких поза межами області знаходиться до 75% тих чоловіків, які підпадають під мобілізацію. Отже, нинішні показники не можна назвати такими вже й провальними. З іншого боку, останніми днями в лікарнях області побільшало пацієнтів чоловічої статі у віці від 25 років і старші. І хоча офіційного коментаря від медиків ми не отримали, в неофіційних розмовах вони зізнаються, що чоловіки звертаються з проханням посприяти їм в ухиленні від мобілізації, дехто готовий і в лікарні полежати.
Порожні обіцянки та розповіді з АТО
Те, що велика частина закарпатців традиційно на заробітках за межами області, – давно відомий факт, а тому дивуватися цьому, мабуть, не варто. Трохи засмучує, а з іншого боку, знаходить порозуміння позиція тих, хто на підставі розповідей родичів, знайомих, сусідів, що вже побували в АТО або й досі там, навідріз відмовляються від мобілізації й ладні робити будь-що, аби тільки не опинитися в лавах ЗСУ. Дехто з таких на початку військових дій на Донбасі був переконаний у тому, що при потребі піде захищати Батьківщину, але зараз змінив думку під впливом отриманої інформації. Не менш красномовною є й реалізація обіцянок, які давало вище керівництво держави. На сьогодні в області статус «учасника АТО» отримало всього кілька чоловік. Це при тому, що раніше йшлося: його отримають усі, хто був на Донбасі й має підтверджувальні документи. Як виявляється, не все так просто, а у випадку із бійцями добровольчих батальйонів взагалі складно, адже отримати цей статус вони, імовірно, не зможуть. І по факту нині в області є ті, хто отримав поранення в АТО, але формально держава цього не визнає! Для якісної мобілізації держава мала б проводити якісну інформаційну кампанію та виконувати свої обіцянки перед військовими. Тоді процес мобілізації був би в рази кращим.
Віктор ЛАЗОРИК