Чому підлітки часто скоюють самогубства

Самогубства – друга найбільша причина смертності у віковій групі від 15 до 29 років. Однак у багатьох країнах ця тема залишається під забороною. Експерти в галузі охорони здоров’я попереджають, що спотворене висвітлення в ЗМІ і цькування в соцмережах лише погіршують проблему, і закликають владу терміново вжити заходів.

“Багато хто вважає, що навіть думати про самогубство – це вже злочин, але це зовсім не так, – каже 20-річна Лорен Белл, яка намагалася вкоротити собі віку кілька разів. Якщо точніше, то шість: остання спроба була торік. “Я розумію, що моїй родині довелося нелегко”, – розповіла вона в молодіжній програмі ВВС Newsbeat.

Деббі Дікс прекрасно знала, що у її єдиної дочки Іззі були проблеми, але їй і на думку не спадало, що Іззі зважиться на самогубство.

“Я ніколи, ніколи, ніколи не зможу з цим змиритися”, – каже мати 14-річної англійської дівчинки, яка добровільно пішла з життя два роки тому.

Деякі країни поступово починають відкрито обговорювати проблеми психічних захворювань. Інші ж цього не роблять. При цьому фахівці попереджають, що одну проблему треба вирішувати терміново: “епідемію” самогубств серед підлітків.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) стверджує, що “це питання занадто довго сором’язливо замовчували”.

До того ж далеко не всі соціальні зміни, які приніс із собою інтернет, пішли на користь психічному здоров’ю підлітків.

Знущання в мережі і соціальний остракізм ставлять під загрозу життя ще більшого числа молодих людей.

“Самогубство – дуже непросте питання”, – вважає Рут Сазерленд, директор британської благодійної організації “Самаритяни”.

Головна діяльність організації якраз і пов’язана з запобіганням самогубств.

А проблема ця є, і вона більш ніж реальна. Можете не сумніватися, але і цього року (так, як і минулого) близько 800 000 людей накладуть на себе руки.

І, щоб ви оцінили масштаб: на кожну успішну спробу самогубства припадає близько 20 провалених.

Як правило, до самогубства більшою мірою схильні літні люди старше 70 років. Проте в деяких країнах найчастіше з життям добровільно розлучається саме молодь. Аж до того, що по всьому світу самогубства стали другою за поширеністю причиною смерті у віковій групі від 15 до 29 років.

Експерт ВООЗ доктор Олександра Флейшман сказала в інтерв’ю ВВС, що “частіше, ніж від самогубств, молодь гине тільки в дорожніх аваріях. А якщо брати виключно жінок, то у них самогубство є найпоширенішою причиною смерті в молодому віці”.

Глобальна проблема

Статистика ВООЗ щодо причин смертності за 2012 рік підтверджує, що самогубства перетворилися на всесвітнє явище. Однак вони розподілені нерівномірно між багатими і не дуже багатими країнами. Три чверті самогубств серед молоді здійснюються саме в небагатих країнах.

Особливо велика ця різниця серед підлітків. Навіть побіжний погляд на криві самогубств наочно показує, що пік смертності різко підскакує для дітей і молодих людей від 10 до 25 років у бідних країнах.

Цей же статистичний пік відсутній в багатьох країнах, що цілком може означати, що група ризику безпосередньо пов’язана з низькими доходами.

Погляньмо тепер на відмінності між статями. Як правило, чоловіки вбивають себе частіше, ніж жінки. Однак, за словами доктора Флейшман: “Дівчатка частіше намагаються покінчити з собою, але хлопчики, як правило, діють успішніше”.

Рут Сазерленд пояснює гендерні відмінності тим, що “суспільство очікує від чоловіків певної манери поведінки, і якщо вони їй не відповідають, то це може призвести до трагічних наслідків”.

Але ті ж гендерні відмінності нівелюються в бідніших країнах, де найбільш вразливою групою є жінки та підлітки.

У багатих країнах чоловіки втричі частіше покінчують із собою, ніж жінки, але в бідних країнах цей коефіцієнт знижується до 1,5.

Сумне лідерство

Вельми тривожна статистика показує, що в деяких частинах світу самогубство стало головною причиною смерті серед підлітків у віці від 15 до 19 років.

Кожна шоста смерть серед дівчаток-підлітків в країнах Південно-Східної Азії припадає на самогубства. Загальна статистика для цього регіону просто лякає: 25 добровільних відходів з життя на кожні 100 000 людей.

На другому місці йде Африка: 9 самогубств на кожні 100 000 населення.

Олександра Флейшман пояснює це тим, що в цих районах простіше отримати в руки зброю або отруйні речовини, при тому, що психологічна допомога практично відсутня.

Ознаки небезпеки

Експерти часто повторюють, що самогубства не трапляються “просто так”. Медичні дослідження свідчать, що 90% підлітків, які вчинили самогубства, мали ті чи інші проблеми психологічної чи психіатричної природи.

Приводом до самогубства можуть послужити підліткова депресія (основне психіатричне захворювання серед підлітків), відчуття тривоги, насильство або зловживання психотропними засобами.

Однак до такого ж трагічного кінця можуть привести і незначні зміни в умовах життя, зміна обстановки, проблеми в школі, сварки з друзями або криза сексуальної ідентичності.

Саме тому експерти закликають лікарів і батьків стежити за незначними змінами в поведінці і настроях, а “Самаритяни” стали навіть проводити профілактичну роботу в університетах серед студентів-першокурсників.

“Вважається, що університетське життя – це трохи бурхливий, але веселий шлях до самопізнання. У реальності від’їзд з дому може спровокувати у молодих людей гостру психологічну реакцію”, – відзначає Сазерленд.

При всьому при тому, далеко не кожен підліток, що страждає від психічних розладів, неодмінно спробує піти з життя.

До того ж у багатьох країнах спроба самогубства досі вважається кримінальним злочином. Багато випадків випадають із загальної статистики, або потрапляють туди під іншою назвою.

Соціальний кошмар

Всі організації, що займаються профілактикою самогубств, дуже пильно стежать за випадками знущань або навіть кібер-знущань.

Американський Центр запобігання і контролю над травмами стверджує, що знущання і спроби самогубства тісно пов’язані, але пов’язаність ця далеко не однозначна.

У звіті Центру сказано, що “ті молоді люди, які готові розповідати про свої соціальні проблеми, як правило, готові і обговорювати свої самогубчі думки. Однак заявляти, що знущання є єдиною і прямою причиною самогубства не слід. Потенційно такі заяви можуть завдати шкоди, оскільки, по-перше, відображають необ’єктивний погляд на самогубства, а по друге, можуть спровокувати потенційно небезпечні приклади для наслідування “.

Є свідчення, що нездоровий ажіотаж ЗМІ навколо самогубств може надихнути вразливих людей на аналогічні вчинки. Експерти називають таку поведінку “соціальним інфікуванням”.

Тим не менш, директор “Самаритян” Рут Сазерленд вважає, що висвітлення самогубств у ЗМІ може мати і позитивний ефект, якщо спонукає людей відкрито говорити про свої проблеми.

Більше того, більшість експертів в галузі охорони здоров’я вважають, що слід негайно створити довгострокові і широкі програми щодо запобігання самогубств, фінансувати які повинні уряди.

На сьогоднішній день, за даними ВООЗ, подібні програми існують тільки в 28 країнах.

Фінляндія, наприклад, стала однією з перших країн, що прийняли подібну національну програму. У результаті рівень самогубств в країні скоротився за десятиліття на 30%.